Облік, аудит та аналіз продукції власного виробництва, Детальна інформація

У Договорах на поставку готової продукції вказують постачальника та покупця, необхідні характеристики виробу, ціни, скидки, накидки, порядок розрахунків, суму ПДВ та інші реквізити, а також з урахуванням форс мажорних обставин, запоруку, гарантії виконавця договірних умов, порядок відшкодування збитків. Реалізація продукції здійснюється підприємством:

за вільними відпускними цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ;

за державними регульованими оптовими цінами та тарифами збільшеними на суму ПДВ.

При встановленні відпускних цін вказується за чий рахунок здійснюється оплата витрат по доставці продукції від постачальника до покупця. Зазначається ця умова поставки за допомогою слова “франко”, “Франко-станція призначення”, означає, що витрати тільки до навантаження готової продукції у вагони. Всі інші витрати пов’язані з перевезенням продукції сплачуються покупцем.

На підставі товарно-транспортних , залізнично-дорожніх накладних та інших документів на відпуск продукції на сторону, у бухгалтерії виписують у декількох екземплярах платіжні вимоги для розрахунків з покупцями через банк. Дані платіжних вимог щоденно записуються у відомість обліку і реалізації продукції. В ній вказується: дата платіжної вимоги, найменування покупця, кількість відпущеної продукції по її видам, суми, які пред’являються по рахункам та робиться помітка про оплату рахунків. Готова продукція у відомості відображається за обліковими та відпускними цінами.

При відпуску продукції місцевим покупцям, по довіреностям, необхідно впевнитись у правильності їх оформлення, якщо виникають сумніви в їх достовірності, необхідно провести зустрічну перевірку та вияснити чи повністю оприбуткована покупцем отримана по довіреності продукція.

Відгруженою та реалізованою продукцією вважається продукція, яка передана покупцеві, платіжні документи на яку здані в банк, але ще не оплачені покупцями. Виручку від реалізації продукції можна визначити одним із двох способів:

по мірі її оплати(при безготівкових розрахунках, при надходженні коштів на рахунок в установу банку, а при розрахунку готівкою – при отриманні коштів в касу);

по мірі відвантаження товарів та пред’явлення покупцеві розрахункових документів.

Під час перевірки організації обліку відвантаження та реалізації продукції необхідно встановити та перевірити:

наявність договорів на постачання готової продукції та правильність їх оформлення;

правильність оформлення документів та застосовуємих цін;

дотримання способу визначення виручки по рахунку 702;

ведення синтетичного та аналітичного обліку по рахунку 26.

Під час аудиту операцій по відпуску та реалізації готової продукції необхідно звернути увагу на облік витрат, пов’язаних зі збутом продукції. Такі витрати називаються комерційними, та включають в себе: витрати на тару та упаковку; транспортні витрати на збут продукції; витрати на рекламу, включаючи витрати на об’яви в друці та на телебаченні, каталоги, буклети, інші витрати на збут.

4.6. Порядок складання аудиторського висновку.

Порядок складання аудиторського висновку регулюється Національним нормативом аудиту №26”Аудиторський висновок”

Результати проведення аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який містить чітко викладену думку аудитора про перевірену звітність. Аудиторський висновок містить наступні основні елементи:

Заголовок, який містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки.

Замовник аудиторського висновку. У аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований, а також перелічити можливих користувачів наведених в ньому відомостей.

Вступна частина. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю на аудитора.

Масштаб перевірки. У цьому розділі зазначають, що аудит проведено відповідно до вимог нормативів, що діють в Україні, та загальноприйнятої практики або загальноприйнятих стандартів аудиту. Обов’язковим є зауваження, що перевірку сплановано і проведено з достатньою впевненістю в тому, що звітність не містить суттєвих помилок. Аудитор оцінює перекручення та невідповідності в обліковій системі підприємства як суттєві, якщо вони можуть настільки вплинути на звітність, що це може призвести до зміни рішення її користувачів. Аудиторський висновок має містити відомості щодо: використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, яка підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність; методології обліку, які використовувало керівництво підприємства, що перевіряється, при підготовці в цілому та фінансових звітів.

Висновок аудитора про перевірену звітність. Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

Дата аудиторського висновку. Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов’язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Тільки після підписання керівництвом звітів, що додаються до аудиторського висновку і підтвердження їх своїм підписом він проставляє дату аудиторського висновку.

Адреса аудиторської фірми. У аудиторському висновку слід зазначити адресу місцезнаходження аудиторської фірми або юридичну адресу, якщо підприємство розташоване в цьому місці, а також номер і серію ліцензії Аудиторської палати України.

Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має на це відповідні повноваження.

Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім’ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту.

Після підписання аудиторського висновку і вручення примірників клієнту аудитор повинен попередити його про відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковій інспекції у разі проведення обов’язкового аудиту. Висновок аудитора може бути безумовно позитивним, умовно позитивним, негативним. Аудитор може також відмовитися від надання висновку. При цьому він викладає свою думку в звіті іншої форми. В трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора. В разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання на інші документи, надані аудитором клієнту, які містять більш докладну інформацію.

Одним із шляхів вдосконалення діяльності підприємства, є введення на підприємстві внутрішнього аудиту. “Внутрішній аудит” означає діяльність внутрішньої служби підприємства, яку незалежно від назви можна розглядати, як окремий вид аудиторських послуг, що надаються незалежним аудитором підприємству. Основні функції служби внутрішнього аудиту, як правило складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінки цих операцій і контролю відповідності відображення їх в бухгалтерському обліку, а також контролю за функціонуванням внутрішньої системи контролю підприємства.

Функції внутрішнього аудиту повинні складатись з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці служби внутрішнього аудиту повинні надавати рекомендації з удосконалення: експертизи, фінансової і оперативної інформації, огляду коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру класифікації і інформування; контроль за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.