Облік, аудит та аналіз продукції власного виробництва, Детальна інформація

Але навіть при одержанні високого показника фінансової стабільності (> 1,0) не варто заспокоюватись і припиняти аналіз. Хороший показник —але не найважливіший. Високий коефіцієнт фінансової стабільності сам по собі не є ознакою цілковитого благополуччя, так само як нормальна температура тіла не може однозначно свідчити про міцне здоров'я організму в цілому. Не менш важливим в аналізі є коефіцієнт фінансової незалежності (Кф.авт.). Він обчислюється відношенням суми власних коштів до валюти балансу. Добре, якщо його значення не менше за 0,5. До показників структури капіталу належить коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов'язань (якщо вони є, бо серед наших підприємців мало охочих користуватися довгостроковими кредитами, а ще менше фінансових установ, які хочуть їх надавати). Це той самий коефіцієнт, який у деяких наших методиках чомусь називають фінансовим левериджем. Хто з читачів з цим згідний, нехай так цей показник називає, а я не хочу.

АНАЛІЗ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ - ШЛЯХ ДО ЗНАХОДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВЕЛИЧИНИ ВИТРАТ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Треба зауважити, що таке важливе економічне поняття, як додана вартість, ми звикли сприймати лише у зв'язку з необхідністю платити податок на неї. Проте додана вартість як економічна категорія об'єктивно існує в бізнесі незалежно від того, введено в державі податок на додану вартість чи ні. Отже, ПДВ залишаємо поза темою, оскільки на фінансовий стан підприємства цей податок (за умови дотримання правил калькулювання собівартості і формування цін) не повинен мати негативного впливу.

Відома нам нині дана вартість і достопам'ятна «прибавочна я стоимость» з курсу політекономії капіталізму — одне і те ж поняття. Хай там що, а додана вартість — це те, заради чого створюється будь-яка окрема господарська структурна одиниця: юридична чи фізична господарююча особа. При цьому не має значення, до якої «орієнтації» належить ця особа: «капіталістичної» чи «соціалістичної». Тепер ми вже добре знаємо, що такий поділ є досить умовним. У будь-якому разі фінансові результати діяльності такої одиниці залежать від того, в яких пропорціях додана вартість розкладеться за елементами.

Елементами доданої вартості є витрати на робочу силу (заробітна плата плюс страхові збори, нараховані на її величину), амортвідрахування і прибуток. Суб'єкт підприємництва — це господарююча одиниця, діяльність якої спрямована на отримання прибутку. Для того щоб отримати прибуток, йому потрібно створити нову вартість. Усе, чим займається будь-який суб'єкт господарювання, — це створення додаткової вартості до вартості закуплених на стороні не грошових поточних активів. У деяких видах діяльності можна обійтися й без закупок, тобто створити нову вартість від нуля. Нової, тобто доданої вартості повинно вистачити, щоб: по-перше розрахуватися з тими, хто брав участь у її створенні (персонал);

по друге, відкласти амортвідрахування для майбутньої заміни зношених основних засобів, адже вони цим поступово переносять свою вартість на новостворену (додану) вартість; по третє сплатити податок на прибуток, здійснити деякі обов'язкові дрібні платежі до бюджету та позабюджетних фондів.

При цьому решти доданої вартості повинно вистачити на отримання бажаної норми чистого прибутку. На розмір амортвідрахувань ми, завдяки нормам ПБО 7, маємо деякий вплив, однак цей вплив обмежений, а обладнання невпинно зношується — хочемо ми цього чи ні. Розмір платежів до різних інноваційних та інших подібних фондів не ми встановлюємо. Прибутком поступатися жоден власник не хоче. Отже, залишається одна-єдина стаття, яка «дозволяє» себе регулювати, — це витрати на робочу силу.

Звідси висновок — розмір заробітної плати персоналу повністю залежить від величини щомісяця створюваної доданої вартості.

Спробуйте підсумувати елементи доданої вартості, яку ваше підприємство отримало протягом звітного періоду, і підрахувати питому вагу витрат на робочу силу (заробітна плата + страхові збори) у загальній сумі доданої вартості — і ви зможете оцінити: дорого вам обходиться персонал чи не дуже. Заробітної плати повинно нараховуватися не більше, ніж дозволяє величина доданої вартості. Збільшувати величину заробітної плати можна лише шляхом підвищення продуктивності праці. Показник продуктивності праці (ПП) обчислюється відношенням абсолютної величини створеної і реалізованої за період доданої вартості до середньооблікової чисельності працюючих.

Показник продуктивності праці, обчислений за допомогою використання величини доданої вартості, — найбільш точний. Тут зовсім не годиться брати до уваги величину обсягів виробництва, адже до них «домішана» придбана вартість, до якої ваш персонал не має жодного відношення. Ще один важливий показник потрібно враховувати при визначенні розмірів витрат на робочу силу (РС). Це коефіцієнт продуктивності (Кпрод.).

розділ 4. методика проведення аудиту.

4.1.Законодавче регулювання проведення аудиту.

Законодавчою та нормативною базою, якою керується аудитор при проведенні аудиторської перевірки являється:

Закон України” Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. № 3125-12. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення контролю з метою захисту інтересів власника.

Закон України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р.№ 996-14. Цей закон визначає правові засади регулювання організацій ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

П(С)БО 9 “Запаси». Це положення ( стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норматив № 2 “ Основні вимоги до аудиту”. Цей норматив визначає основні вимоги до аудитора, що їх повинні неухильно виконувати аудитори під час проведення аудиту без будь-яких винятків.

Норматив № 26 “ Аудиторський висновок”. Цей норматив розроблений на підставі Закону України “ Про аудиторську діяльність” затвердженого Верховною Радою України від 22.04 93 р.У відповідності зі статтею 7 і 21 Закону України “ Про аудиторську діяльність” аудитор має провести перевірку бухгалтерської річної звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність та реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження. Норматив регулює основні принципи за якими складається аудиторський висновок.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МФУ від 05.12.1997 р. № 268, від 26.05.2000 р. № 115.

4.2.Мета, задачі,особливості проведення аудитуготової продукції.

Метою аудиту є встановлення аудитором висновку про те чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регулюють, регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів.

Аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності для користувача.

,Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем , які слід перевірити найретельніше.

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан на підприємстві.

В нашому випадку, аудит проводився на Іранському ГЗК, який займається видобуванням корисних копалин тому мета та головна увага під час проведення аудиту була приділена правильності списання витрат на виробництво та правильності відображення в обліку та звітності готової продукції та її реалізації.

Завдання аудиторської перевірки полягає у підвищенні запобіжного і поточного контролю виробництва з метою недопущення виникнення втрат і перевитрат виробничих ресурсів, нестач і крадіжок.

На сучасному етапі розвитку основу планування та діяльності підприємств різних галузей покладені показники об’єму виробництва продукції її реалізації. Тому головними задачами аудиту виробництва продукції промисловості являється: перевірка достовірності звітних показників, які характеризують об’єм продукції в натуральному та стоїмостному вираженні, оцінка виконання планових задач по об ємним показникам якості продукції, перевірка правильності встановлення цін на готову продукцію.

Нові методи господарювання визначають підвищену роль натуральних показників у плануванні виробництва та організації діяльності підприємства. У ряді галузей промисловості введені натуральні вимірники, які дозволяють враховувати споживчі якості та якісні параметри продукції, наприклад у гірничо - добувній промисловості, а саме застосовуючи до підприємства на якому проводився аудит, це виробництво (видобування) титану з врахуванням трудоємкості на його видобутку, сюди входять витрати пов’язані з геологорозвідувальними міроприємствами, витрати на його видобуток, збереження та реалізацію.

Достовірні дані обліку і звітності про випуск продукції в натуральному вираженні лежать в основі визначення стоїмосних показників об’єму виробництва..Коли продукція планується та враховується в натуральному вираженні, плановий та фактичний об’єм товарної продукції визначають множенням відповідних затверджених оптових цін по кожному виробу на кількісні показники їх виробництва. Тому аудит виконання планів виробництвапочинається з перевірки достовірності звітних записів та первинних документів, як і засвідчують прийом готової продукції безпосередньо на місцях її видобутку, ними являється” Звіт по випуску готової продукції “ .

Деякі особливості які притаманні прийомам перевірки звітних даних про нормативну чисту товарну або реалізує му продукцію у виробничих об’єднаннях залежності від організаційної структури об’єднань, ці показники можуть розраховуватись з врахуванням внутрішнього обороту або без нього.