Облік, аудит та аналіз продукції власного виробництва, Детальна інформація

Важливий етап аудиторської перевірки - це перевірка правильності відображення в обліку та звітності внутрішньогосподарського обороту, тобто вартість виготовлених підприємством виробів, які використовуються власними цехами. Необхідно мати на увазі, що об’єм товарної продукції, також як і та, що реалізується, враховується як правило по заводському методу, без внутрішнього обороту.

Але нерідко частина одноіменнних напівфабрикатів підприємства відпускається на сторону, а та що залишилась передається своїм цехам для подальшої переробки. Тоді у виконання плану по об’єму продукції зараховується тільки фактично відвантажена частина напівфабрикатів незалежно від часу їх виробництва - у звітному місяці чи раніше.

На підприємстві перевіряється правомірність зарахування до складу товарної, реалізуємої продукції, виробів, вироблених для потреб власного капітального будівництва, та ремонту, так на підприємстві це правомірність зарахування до складу товарної продукції та виробів: кварцевих пісків, кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю для ремонту будівель адміністративного призначення.

На основі облікових даних необхідно встановити чи правильно визначений склад робіт по капітальному ремонту, віднесений в фактичний об’єм продукції.

4.3.Методико-організаційна підготовка до проведення перевірки.

Межі аудиту встановлюються договором замовника. Отже, предметом аудиту є відображені в документах процеси і явища діяльності підприємства з точки зору їх законності, достовірності та доцільності. Оскільки аудит покликаний вивчати діяльність підприємства, то об’єктом аудиту є підприємство, де знаходиться необхідний для пізнання матеріал.

З метою забезпечення безперервності процесу виробництва кожне підприємство забезпечує безперервність процесу постачання сировини та реалізації готової продукції, організовує планомірний кругообіг своїх засобів.

Господарські процеси розглядаються як сукупність складових елементів - фактів господарського життя. В результаті здійснення деяких окремих фактів господарського життя фінансовий стан економічного суб’єкту залишається незмінним. Але основна маса господарських фактів впливає на фінансовий стан підприємства. Такі факти господарського життя називають господарськими операціями, які є основними об’єктами контрольного спостереження.

Сукупним об’єктом аудиту можна назвати документально зафіксовану наявність та рух активів підприємства і джерел їх формування. Поняття об’єкту аудиту передбачає основні та найбільш суттєві елементи того, що конкретно охоплює аудит в кожній галузі економіки.

Аудит при проведенні дослідження на конкретному підприємстві охоплює рух всього комплексу активів і зобов’язань, а також всі зміни в структурі капіталу. Активи підприємства за тими чи іншими ознаками об’єднуються в економічно однорідні групи (необоротні, оборотні, вилучені засоби), кожна з яких і є самостійним об’єктом аудиту.

Визначення об’єктів аудиту залежить від завдань, поставлених перед аудитором. Тому в залежності від того чи перевіряється правильність ведення складського обліку і збереження майна, або повнота і достовірність облікових даних, об’єктами можуть бути як майно, так і документально зафіксований рух такого майна.

В найбільш загальному вигляді можна сказати, що об’єктами аудиту на промислових підприємствах може бути документальна інформація про:

наявність та рух необоротних активів, включаючи природні ресурси як частину національного багатства, що знаходиться у користуванні підприємства;

придбання засобів виробництва, необхідних для створення суспільного продукту;

визначення собівартості новоствореного суспільного продукту;

наявність та рух виробленого суспільного продукту та пов’язані з ним, грошові, розрахункові та кредитні операції;

дотримання діючих на підприємстві Статуту, інших установчих документів та внутрішніх актів та інше.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності.

Насамперед перевіряється застосування в обліку господарських операцій типової первинної документації, затвердженої в установленому порядку Держкомстатом України, правильність оформлення цієї документації, та своєчасність подання її до бухгалтерії підприємства.

В ході проведення аудиторської перевірки аудитор має право при виконанні договірних зобов’язань з дозволу замовника:

перевірити первинну документацію з обліку фінансово-господарської діяльності замовника, облікові регістри, проводити інвентаризацію коштів у касах, матеріальних цінностей;

одержувати необхідну інформацію від третіх осіб;

залучати для роботи на договірній основі фахівців.

Під час аудиторської перевірки використовувався органолептичний метод аудиторського контролю.

Органолептичний метод представляє собою: інвентаризації, контрольні заміри робіт, вибіркові і суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службове розслідування, експеримент.

Інвентаризація – перевірка об’єктів контролю в натурі органолептичним способом. Суть цього прийому контролю полягає в тому, що перевірка наявності і стану об’єктів визначається оглядом, підрахунками, зважуванням, обмірюванням.

Таким чином проведення аудиту регламентується чинним законодавством. Основна умова аудиту - взаємна зацікавленість його власників, держави в особі податкової інспекції і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності.

По відношенню до кожного важливого твердження адміністрації в її бухгалтерській звітності аудитори повинні розрізняти найважливіші цілі перевірки. В процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відповідно повноти, точності, оцінки, наявності, часового визначення фактів господарського життя, належності господарюючому суб’єкту активів і пасивів, пояснень до бухгалтерської звітності і належної класифікації.

Специфіка тих чи інших тверджень адміністрації, зосереджених в її бухгалтерській звітності, впливає на способи досягнення аудитором поставленої мети перевірки.

Тому загальна мета аудиту полягає у формуванні думки аудитора відносно достовірності первинних даних, повноти і своєчасності відображення первинних даних в обліку, правильності ведення обліку у відповідності до вимог національних положень (стандартів) з бухгалтерського обліку і відображення сформованої думки в аудиторському висновку.