Облік нарахування заробітної плати різних категорій робітників на підприємствах різних форм власності, Детальна інформація

3.5 Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності.

Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби.

До загального трудового стажу зараховується час роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванні.

Допомога з тимчасової непрацездатності визначається в розмірі:

100% середньої заробітної плати:

працівникам, що мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;

працівникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років, що доглядають за дитиною віком до 14 років;

працівникам, що мають на своєму утриманні 3 і більше дітей до 16 років;

учасникам, інвалідам війни і прирівняним до них особам;

працівникам, що дістали трудове каліцтво і страждають професійним захворюванням;

80% середньої заробітної плати:

особам, які мають загальний стаж від 5 до 8 років;

особам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років, по догляду за дитиною;

60% середньої заробітної плати:

особам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років по догляду за дитиною до 14 років.

Якщо працівник працює за неповним робочим тижнем, був тимчасово непрацездатним, то в цьому випадку допомога обчислюється за робочі дні або години, в які працівник повинен був працювати згідно з графіком роботи підприємства.

Нарахування виплат з тимчасової непрацездатності здійснюється виходячи з розмірів середньої заробітної плати за формулою:

, де

СЗ – середньоденна заробітна плата; Зф – заробітна плата за фактично відпрацьовану кількість робочих днів протягом двох останніх місяців, що передували непрацездатності; Рд – число робочих днів (годин) або календарних.

При цьому для обчислення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається з фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійного посадового окладу або подвійної тарифної ставки присвоєного робітникові розряду.

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності визначається за формулою:

, де

Дн- розмір допомоги з тимчасової непрацездатності (грн); СД – середньоденна заробітна плата(грн); Рх – число робочих днів, пропущених у зв’язку з хворобою; В – розмір допомоги залежно від стажу роботи (%).

3.6 Оплата відпусток.

Витрати, пов’язані з оплатою відпусток, передбачених ст. 6, 7,8,13,14,15, 16, 19 Закону України “ Про відпустки”, здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

Оплата інших видів відпусток, передбачених договором та угодами, трудовим договором, здійснюється з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

Фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється з коштів державного соціального страхування.

Нарахування відпусток проводиться виходячи із розміру середньоденної заробітної плати, помноженої на число оплачуваних днів. Розрахунковим періодом нарахування виплат за час щорічної відпустки додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, працівникам, які мають дітей, або компенсацію за невикористані відпустки – є 12 календарних місяців роботи.

Необхідно підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або менший фактично відпрацьований період поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого, фактично відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, визначених законодавством. Потім одержану середньоденну заробітну плату помножити на число календарних днів відпустки.

Законодавством установлено10 святкових днів: