Кримінологія як наука, Детальна інформація

Зміст оцінки злочинності (кримінологічної, криміналістичної, публіцистичної і т.п.) включає мету пізнання, його спрямованість, визначає межі вивчення. У той же час сама оцінка залежить від результатів пізнання на попередніх етапах, його повноти і всебічності.

Злочинність аналізується одночасно з її наслідками. При цьому, беруться до уваги такі найбільш явні із них:

число потерпілих від злочину;

розмір матеріальних збитків, включаючи так звану втрачену вигоду;

соціальна запущеність певної частини населення;

кримінальна ураженість різних сфер життєдіяльності;

ступінь кримінального впливу на державні інститути;

зниження активності населення у протиборстві зі злочинністю.

Кінцевою метою аналізу злочинності є удосконалення боротьби з нею на

грунті виділення основних її напрямків, чіткого формування мети тих чи інших акцій, співставлення програм їх забезпечення, удосконалення профілактичної та правоохоронної діяльності. Відповідно і вивчення злочинності у цьому випадку носить багатоаспектний характер.

Виходячи з цього, важливо забезпечити цілеспрямованість аналітичної діяльності, правильно визначити її завдання, сформулювати вихідні гіпотези, бажано не одну, задати цьому аналізу певний програмний характер і зберігати готовність до отримання нових, нерідко неочікуваних, непрограмованих даних.

2. Джерела інформації про злочинність та її показники.

В процесі вивчення злочинності важливе значення має правильний відбір джерел інформації та показників злочинності.

Джерелами інформації про злочинність є:

матеріали судової статистики;

статистичні звіти МВС, прокуратури та інших правоохоронних

органів, у тому числі про зареєстрованих злочинів та виявлених

злочинців у розрізі всіх статей Кримінального кодексу;

статистичні картки первинного обліку, у т.ч. дані, що відображають

відомості про злочин, про особу, яка його вчинила, про підсудного;

показники соціально-економічної, соціально-демографічної та іншої

статистики (чисельність населення, вік і т.д.);

дані про інші правопорушення (прояви пияцтва, наркоманії, тощо);

матеріали узагальнення кримінальних справ, заяв, матеріалів, заяв про

злочини (так званий у науці виборочний метод пізнання);

результати вивчення суспільної психології, правової свідомості,

суспільної думки про злочинність і боротьбу з нею;

дані опитувань засуджених, осіб із контрольної групи, представників

різних соціальних груп населення;

результати спостережень кримінологів;