Поняття та сутність менеджменту, Детальна інформація
Поняття та сутність менеджменту
реферати
Переваги:
письмова інформація постійна, піддається зберіганню та є незмінною протягом довгого часу
це інформація є відчутною на дотик
це інформація є такою, яку можна перевірити
ця інформація є більш логічною, обгрунтованою і точною
використовується, коли важливо якумога точніше передати зміст складної та об’ємної інформації
Недоліки:
пееваги усної комунікації
Невербальна /несловесна/ - будь-який обмін інформацією, який не використовує слова. Класично поділяються:
“мова тіла” – за допомогою жестів, виразів обличчя, посмішок можна передавати такі емоції як стурбованість, задоволення тощо.
інтонація голосу – підвищення або пониження, що виказує певні почуття того,хто говорить
“символіка” – умовність, яка приписується будь-чому в діяльності менеджера або діяльності організації вцілому (обладнання офісу, розмір..)
Формальні та неформальні комунікації.
Формальні – такі, що випливають з ієрархії влади; відповідають прямому ланцюгу команд
Неформальні – такі, які несанкціоновані менеджером; вони дозволяють заповнити розриви, які існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
дають можливість робітникам організації задовольнити свої потреби у соціальній взаємодії
можуть покращити діяльність організації, утворюючи альтернативні, більш швидкі та ефективні канали обміну інформацією.
Спрямованість орг. комунікацій.
Типи орг. комунікацій.
міжрівневі комунікації, в межах яких виділяють такі:
що йдуть “згори до низу” (поточні завдання, вказівки)
що йдуть “знизу до гори” (звіти про виконання, звіти про поточні проблеми). Такі комунікації мають тенденцію до більшого викривлення інформації ніж ті, що йдуть “згори до низу”
бокові (горизонтальні)
між членами однієї групи або керівниками одного рівня. Вони необхідні для координації та інтегрування диверсифікованих функцій в організації. При цьому бокові комунікації порушують один з принципів А.Файоля
діагональні комунікації, що перехрещують функції та рівні організації. Переважно вони є неформальними.
Комунікаційні мережі.
Вертикальні, горизонтальні, діагональні комунікації можуть мати різну конфігурацію. Спосіб їх поєднання і уявляє собою комунікаційну мережу.
Вибір типу комунікаційної мережі залежить від цілей менеджера. /див.рис.20./
Мережа неформальних комунікацій отримала в теорії управління назву “виноградної гілки”. По такій мережі розповсюджується неточна, неповна неперевірена інформація, яку прийнято називати чутками (які є невід’ємним елементом системи комунікації у будь-якій організації). Вони розповсюджуються значно швидше по каналам неформальної комунікації.
Переваги:
письмова інформація постійна, піддається зберіганню та є незмінною протягом довгого часу
це інформація є відчутною на дотик
це інформація є такою, яку можна перевірити
ця інформація є більш логічною, обгрунтованою і точною
використовується, коли важливо якумога точніше передати зміст складної та об’ємної інформації
Недоліки:
пееваги усної комунікації
Невербальна /несловесна/ - будь-який обмін інформацією, який не використовує слова. Класично поділяються:
“мова тіла” – за допомогою жестів, виразів обличчя, посмішок можна передавати такі емоції як стурбованість, задоволення тощо.
інтонація голосу – підвищення або пониження, що виказує певні почуття того,хто говорить
“символіка” – умовність, яка приписується будь-чому в діяльності менеджера або діяльності організації вцілому (обладнання офісу, розмір..)
Формальні та неформальні комунікації.
Формальні – такі, що випливають з ієрархії влади; відповідають прямому ланцюгу команд
Неформальні – такі, які несанкціоновані менеджером; вони дозволяють заповнити розриви, які існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
дають можливість робітникам організації задовольнити свої потреби у соціальній взаємодії
можуть покращити діяльність організації, утворюючи альтернативні, більш швидкі та ефективні канали обміну інформацією.
Спрямованість орг. комунікацій.
Типи орг. комунікацій.
міжрівневі комунікації, в межах яких виділяють такі:
що йдуть “згори до низу” (поточні завдання, вказівки)
що йдуть “знизу до гори” (звіти про виконання, звіти про поточні проблеми). Такі комунікації мають тенденцію до більшого викривлення інформації ніж ті, що йдуть “згори до низу”
бокові (горизонтальні)
між членами однієї групи або керівниками одного рівня. Вони необхідні для координації та інтегрування диверсифікованих функцій в організації. При цьому бокові комунікації порушують один з принципів А.Файоля
діагональні комунікації, що перехрещують функції та рівні організації. Переважно вони є неформальними.
Комунікаційні мережі.
Вертикальні, горизонтальні, діагональні комунікації можуть мати різну конфігурацію. Спосіб їх поєднання і уявляє собою комунікаційну мережу.
Вибір типу комунікаційної мережі залежить від цілей менеджера. /див.рис.20./
Мережа неформальних комунікацій отримала в теорії управління назву “виноградної гілки”. По такій мережі розповсюджується неточна, неповна неперевірена інформація, яку прийнято називати чутками (які є невід’ємним елементом системи комунікації у будь-якій організації). Вони розповсюджуються значно швидше по каналам неформальної комунікації.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021