|
|  |
Народногосподарський комплекс України, Детальна інформація
|
f1Контрольна робота по РПС на тему: «Народногосподарський комплекс України»
Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обліку на своїй території. Для економіки України характерною є диференційована та диверсифікована структура, для якої характерно висока вага важкої індустрії, недостатній розвиток галузей та виробництв товарів народного споживання, наявність галузей забезпечення НТП, розширення та поглиблення внутрішньогалузевих та міжгалузевих виробничих зв’язків. На галузеву структуру значно впливають економічні та природні фактори (рівень розвитку продуктивних сил, елементи зростання виробництва, рівень забезпечення сировинною та паливо – енергетичними ресурсами).
Удосконалення народногосподарського комплексу пов’язане з раціональним використанням природних, матеріальних та трудових ресурсів, інтенсивним розвитком економіки, охороною навколишнього природного середовища.
У галузевій структурі України виділяється машинобудування (38,7 % вартості продукції народогосподарства), харчова промисловість (15,3 %), легка промисловість (12 %).
Структура засобів виробництва складається з співвідношення видобувних та обробних галузей. До видобувних належать видобуток мінерального палива, виробництво електроенергії, видобуток руд чорних та кольорових металів, чірничо – хімічна та мінерально – будівельна сировина, лісозаготівлі, вилов риби та морських продуктів.
Видобувна промисловість має підвищену фондомісткість, на неї припадає 20% основних виробничих фондів, а фондовіддачу має нижчу.
Галузі є однорідними, тобто подібними між собою за призначенням продукції, яка виробляється (галузі паливної промисловості), спільності використовуваної сировини (галузі машинобудування) та за характером технології.
Науково – технічний прогрес посилює динамічність зрушення у структурі промисловості. Існують значні відмінності у територіальній концентрації промислового виробництва між південно – східними та деякими західними і центральними областями, у господарчій структурі яких висока питана вага аграрного сектора економіки.
Потрібні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії.
З переходом до ринку значення галузевих економічних розробок прогнозового характеру зберігається, а в умовах ринку значно посилюється.
Методи регулювання у розвинених країнах є економічні, зокрема податкова політика стимуляційного чи гальмівного характеру. Особлтво важливими є правові важелі управління розвитку економіки. Галузеві схеми розміщення господарства регіону мають врахувати зарубіжний досвід, бути науково обгрунтованими, мати рекомендаційний характер.
Методи економічного обгрунтування галузевого розміщення виробництва включають наступні етапи:
аналіз сучасного розвитку та розміщення галузі;
визначення умов та факторів розвитку галузі, окремих підприємств;
вибір альтернативних варіантів, пошук оптимального варіанту.
На першому етапі досліджують наступні показники:
сировинні ресурси;
виробництво продукції в поступальних одиницях;
собівартість одиниці продукції та послуг;
матеріаломісткість;
енергомісткість;
обсяг та структура капіталовкладень;
вартість незавершеного будівництва та невставленого устаткування;
приріст продукції на 1 грн. капіталовкладень;
рентабельність;
вартість основних фондів;
фондовіддача;
показники фінансового стану підприємства;
співвідношення рівня виробництва з потребами ринку;
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Реферат на тему Народногосподарський комплекс України"
