Про охорону і використання пам'яток історії та культури (13.07.78), Детальна інформація

яких перебувають пам'ятки історії та

культури

Підприємства, організації, установи, у власності або користуванні яких перебувають пам'ятки історії та культури, несуть відповідальність за їх схоронність і зобов'язані додержувати правил охорони, використання, обліку і реставрації пам'яток.

Стаття 24. Порядок встановлення правил охорони,

використання і реставрації пам'яток

історії та культури

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" правила охорони, використання і реставрації пам'яток історії та культури встановлюються в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

Стаття 25. Вилучення пам'яток історії та культури у

підприємств, організацій, установ

Пам'ятки історії та культури, що використовуються не відповідно до їх характеру та призначення і зазнають загрози знищення або зіпсуття, можуть бути вилучені у підприємства, організації, установи в порядку, який визначається законодавством Союзу РСР.

Стаття 26. Вилучення пам'яток історії та

культури, що належать громадянам

Якщо громадянин не забезпечує схоронності належної йому пам'ятки історії та культури, цю пам'ятку відповідно до статті 136 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) може бути вилучено в судовому порядку з відповідним відшкодуванням.

Якщо громадянин систематично використовує пам'ятку історії та культури для одержання нетрудових доходів, цю пам'ятку відповідно до статті 106 Цивільного кодексу Української РСР може бути безоплатно вилучено в судовому порядку.

Стаття 27. Забезпечення схоронності пам'яток історії та

культури, які знаходяться на землях, наданих у

користування

Підприємства, організації, установи і громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність пам'яток історії та культури, які знаходяться на землях, наданих їм у користування. Зазначені підприємства, організації, установи і громадяни дають відповідні охоронні зобов'язання державним органам охорони пам'яток.

Стаття 28. Реставрація, консервація і ремонт пам'яток історії

та культури

Реставрація, консервація і ремонт пам'яток історії та культури здійснюються тільки з відома державних органів охорони пам'яток і під їх контролем.

Проекти реставрації, консервації і ремонту пам'яток історії та культури підлягають погодженню з державними органами охорони пам'яток.

Реставрація, консервація і ремонт пам'яток здійснюються за рахунок коштів користувачів або власників пам'яток, а також за рахунок коштів державних органів охорони пам'яток.

Стаття 29. Зони охорони пам'яток історії та культури

З метою забезпечення охорони пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови і зони охоронюваного природного ландшафту в порядку, який визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Зони охорони пам'яток історії та культури встановлюються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів за поданням відповідних державних органів охорони пам'яток. Зони охорони пам'яток історії та культури включаються в проекти планування, забудови і реконструкції відповідних міст та інших населених пунктів.

У межах зазначених зон забороняються провадження земляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу відповідних органів охорони пам'яток Союзу РСР або Української РСР.

Якщо рух транспорту по шляхах, що пролягають через зони охорони пам'яток історії та культури, створює загрозу для існування пам'яток, такий рух за рішенням виконавчого комітету відповідної місцевої Ради народних депутатів може бути обмежено або заборонено.

Стаття 30. Охорона історико-культурних заповідників

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" ансамблі і комплекси пам'яток історії та культури, які становлять особливу історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, можуть бути оголошені рішеннями Ради Міністрів СРСР або Ради Міністрів Української РСР історико-культурними заповідниками, охорона яких здійснюється на підставі окремого про кожний з них положення.