Нафтопровід, Детальна інформація

Нафтопровід
Тип документу: Реферат
Сторінок: 68
Предмет: Фізика, Астрономія
Автор: фелікс
Розмір: 364.9
Скачувань: 1858
патрубок водоспуску з плаваючої покрівлі Ду150 мм. з ручною засувкою;

люк-лаз круглий Ду600 (2шт.), та люк-лаз овальний 600/900 (1 шт.), на якому встановлено інтелектуальний цифровий датчик Fisher для визначення гідростатичного тиску;

міксер марки Plenty моделі 30Р-STM30, призначений для розмиву парафіністих відкладень, які накопичуються на дні резервуару.

Встановлений міксер на фланці круглого люка-лазу 1 поясу резервуару.

На плаваючій покрівлі встановлені:

1) люк світловий Ду500- 4 шт.;

2) люк монтажний Ду1000- 1 шт.;

приймальник дощових опадів;

кабель для відводу статичної електрики.

Діаметер плаваючої покрівлі на 400 мм. менший від діаметра резервуару. Зазор між покрівлею і стінкою ущільнюється гумовим затвором. Також гумовим затвором ущільнюється проміжок між направляючими трубами і покрівлею.

Захист покрівлі від статичної електрики виконаний шляхом її з’єднання з стінкою резервуару гнучким мідним кабелем мінімум в чотирьох точках. Опір заземлення резервуару не повинен перевищувати 100 Ом і застосовується для захисту резервуару від статичної електрики і електростатичної індукції. Заземлення резервуару виконано у вигляді стержневих вертикальних заземлювачів довжиною 5 м., що з’єднані між собою і з резервуаром сталевою стрічкою. Для захисту резервуару від корозійного впливу грунту, а також для його захисту від статичної електрики стінка резервуару з’єднана з протекторами, які знаходяться в землі.

Антикорозійний захист всіх внутрішніх поверхонь резервуару виконаний антистатичними грунт-емалями марки Елакс ЕП-5123 з товщиною покриття після висихання від 190 до 210 мкм. Антикорозійний захист зовнішніх поверхонь резервуару, зовнішньої поверхні плаваючої покрівлі, внутрішньої поверхні коробів виконаний двома шарами алкідно-уретанової емалі АУ-199 по одному шару грунтовки ГФ-021. Товщина одношарового покриття емалі після висихання становить 20-35 мкм. Шахтна та катуча драбини і площадки обслуговування покриті двома шарами емалі ПФ-1189.

Крім описаного вище обладнання, яке встановлено на кожному резервуарі МНТ “Південний”, на резервуарах №2 і №4 на нижньому поясі змонтовано по одному патрубку Ду720, до яких під’єднаний колектор скиду тиску нафти, більшого за тиск настойки запобіжних скидних перепускних клапанів, встановлених на вході магістральної насосної, фільтрах-брудовловлювачах та прийомному і відкачуючому колекторах резервуарного парку.

1.2 Характеристика траси нафтопроводу Одеса-Броди

Початок лінійної частини нафтопроводу Одеса-Броди - 0 кілометер на вузлі пуску-прийому очисних пристроїв МНТ “Південний”, кінець траси – 667 кілометер на вузлі прийому очисних пристроїв (ОП) ЛВДС “Броди” нафтопроводу “Дружба”.

Переважний напрямок траси нафтопроводу північно-західний, паралельно до залізниці Одеса-Хмельницький-Тернопіль-Львів. Траса проходить по горбисто-рівнинній місцевості, розсіченими долинами річок, сформованими у вигляді канйонів, ярами і балками причорноморської низовини з коливаннями висот від 30 до 150 м.

Дальше траса проходить по Волинсько-Подільській височині, що є вододілом між басейнами річок Дніпро і Південний Буг. Рельєф місцевості горбисто-рівнинний з коливанням висот від 120 до 370 метрів, на підході до ЛВДС “Броди” після 650 км. рельєф рівнинний.

Траса нафтопроводу проходить через села: Візірка, Комінтернівське, Зоринове, Олександрівна, Чорногірка - Комінтернівського району Одеської області, Сербка, Силовка – Іванівського району Одеської області, Софіївка, Новосвєтівка, Орджонікідзе, Малігонове, Ново-Зарицьке – Ширяєвського району Одеської області, НПС “Степова” розташована біля села Петрівка, наступний лінійний вузол КП – село Гідерим Котовського району Одеської області, Семено-Карпівка, Кодима, Козлівка – Кодимського району Одеської області, Тернівка, Коморгород, Юліампіль, Юхимівка, Мурафа Велика – НПС “Кам’яногірка” – Вінницької області, Северинівна, Токарівка, Старий Майдан, Черешенка, Голосків, Череповка, Катеринівка, Купель – Хмельницької області, Пальчиці, Айова, Заруддя, Очеретне, Панасівна, Лукаші та кінцевий пункт нафтопроводу ЛВДС “Броди” – Львівської області.

По трасі нафтопроводу через 12-22 км розміщені лінійні контрольні пункти (КП) та лінійні відсікаючи засувки, які призначені для відсічення дільниці нафтопроводу при виникненні аварії. В місцях переходу траси нафтопроводу через великі водні перешкоди лінійні КП та засувки встановлені по обидва боки водної перешкоди, що дозволяє зменшити кількість нафти, пролитої на поверхню води при виникненні аварії на даному переході.

Траса нафтопроводу перетинає такі великі річки: Куяльник, Великий Куяльник, Мурафа, Вовк, Південний Буг, Збруч, Бірківа.

Клімат району проходження траси нафтопроводу помірно-континентальний з теплим і вологим літом і м’якою зимою. Середні температури повітря зимова –60 С, літня - +180 С, кількість опадів – до 300 мм. за рік.

В районі проходження траси нафтопроводу розташована мережа автошляхів та автомагістралей з твердим асфальтовим покриттям та мостами великої вантажності. На всій протяжності траса перетинає велику кількість залізниць, автодоріг, водних перешкод, підземних та наземних комунікацій.

Район проходження траси нафтопроводу характеризується густорозміщеними населеними пунктами та промисловими підприємствами. Від 0 до 40 кілометра траса прокладена в одному технологічному коридорі з двома нитками нафтопроводу Кременчук-Одеса. В таблиці 1.2 наведені комунікації, які перетинає траса.

Таблиця 1.2- Комунікації, що перетинає трасою нафтопроводу Одеса-Броди

Назва комунікації Одиниці виміру Кількість

Автошляхи шт. 128

Залізниці шт. 15

Підземні комунікації шт. 132

Лінії електропередач і лінії зв’язку шт. 316

Водні перешкоди шт. 15

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes