США, Детальна інформація

Нафта на Алясці була відкрита незабаром після другої світової війни, але родовища виявилися порівняно невеликими. У 60-і роки пошуки відновилися, і було виявлено унікальне по розмірах родовище Прадхо-Бей із запасами більш 2 млрд. т. Воно розташовано біля узбережжя моря Бофорт в 300 км до південного сходу від мису Барроу, у зоні вічної мерзлоти. Зимові температури досягають тут -45-50*C

Різноманітні природні умови і ресурси були і залишаються гарною природною базою для розвитку господарства. Водночас масштаби і марнотратний характер їхнього використання погіршують стан природного середовища й одночасно ведуть до ще більшого забруднення повітря і води. Особливо велику шкоду природі завдають численні урбанізовані території, у яких зосереджена велика частина промислових підприємств і множина автомобілів. Шкідливі відходи виробництва і вихлопні гази забруднюють не тільки території міських агломерацій, але і великі околишні простори, прибережні зони морів, ріки й озера.

Чисельність населення і природний приріст.

Національний склад. Вікова-статева структура населення.

Територію сучасних США зі старожитності населяли індіанці (Аляску - ескімоси). У XVI сторіччі почалася європейська колонізація Північної Америки, у ході якої корінне населення знищувалось; для роботи на плантаціях увозилися негри-раби з Африки. Таким чином, тривалий час населення США збільшувалося за рахунок не тільки природного приросту, але і масової імміграції. Усього з початку XIX століття в країну прибуло 55 млн. чоловік із майже 70 країн. Аж до 70-х рр. минулого століття серед них переважали англійці, шотландці й ірландці, і тому англійська мова стала для США державною. Потім зросла кількість переселенців з інших європейських країн, а після другої світової війни - із країн Латинської Америки (особливо мексиканців і пуэрторіканців).

Таким чином, масова імміграція зіграла вирішальну роль у формуванні національного складу населення. Сучасна американська нація - це насамперед результат етнічного змішання і злиття переселенців із різних частин світу, і особливо з Європи й Африки.



В другій половині XX сторіччя імміграція з Європи помітно зменшилася, але зато збільшилося число іммігрантів з Азії й особливо з Латинської Америки. Серед останніх переважають мексиканці; мільйони їх, щоб заробити на життя, щорічно переходять межу легально і нелегально. Їх називають "брасерос" (буквально: "люди, що пропонують свої руки"). У наші дні, незважаючи на ряд обмежень, щорічна притока складає майже 1 млн. чоловік.

На даний момент 3/4 усього населення - американці США. Біля 0,4% населення - аборигени (індіанці й ескімоси), велика частина яких продовжує жити в резерваціях, створених урядом на ранніх етапах колонізації. Понад 12% американців - негри, що аж до 30-х рр. XX сторіччя, як і в часи рабства, були зайняті переважно в сільському господарстві південних штатів. Тепер більшість негрів живе в містах, де виконує некваліфіковану роботу в промисловості і сфері обслуговування (вантажники, ліфтери, обслуга і т.п.).

Расова дискримінація у відношенні "чорних" і "кольорових" американців виявляється в зниженій оплаті праці в порівнянні з білими американцями, у наявності міських кварталів, призначених для проживання цих груп населення і багато в чому інше. Боротьба за економічну і політичну рівність всіх етнічних груп - одна з вирішальних задач робочого прямування США, і комуністи очолюють цю роботу.

Різноманітний і релігійний склад населення. У США зареєстровано біля 260 різноманітних церков, у тому числі 86 нараховують більш 50 тис. послідовників кожна. Релігійна приналежність американців, як правило, тісно пов'язана з їхнім походженням: нащадки вихідців з Італії, Іспанії, Польщі звичайно католики, із Великобританії, Скандинавських країн - протестанти, із Росії, Греції - православні (хоча їхня частка значно нижче католиків і протестантів).

Вікову і статеву структуру населення США можна оцінити по приведеним нижче діаграмах, що складалися за даними 1986 року. Загальна чисельність населення тоді складала 241,5 млн. чоловік (без урахування військових і інших громадян США за межами території 50 штатів країни).



За даними діаграми робимо висновок: чисельністю населення жіноча стать переважає над чисельністю населення чоловічої статі. Причому з 173,7 млн. американців від 18 років і більше (1986) самотніх нараховувалося 37,6 млн., розведених - 13,5 млн. Загальна кількість окремих господарств, що включають як сім'ї, так і одиначок, складало 89,5 млн. (1987). За даними 1986 року, у країні нараховувалося 31 670 тис. сімей із дітьми до 18 років.

Така діаграма показує одночасно віковий і національний склад населення. Вивчивши її, ми зможемо визначити тип відтворення населення і відповідно зробити висновки по напрямку демографічної політики ( другий тип відтворення, демографічної політики спрямований на підвищення народжуваності).



У 1983 - 1986 р. у США народжувалося в середньому 15,5 дитини на 1000 чоловік у рік, тоді як у 1960 - 1964 р. - 22 дитини. По оцінках 1983 року на кожну американську сім”ю припадало в середньому 1,88 дитини. Відповідно до даних 1986 року, тривалість життя в країні дорівнювала в середньому 74,9 року.

Смертність у 1986 році складала в середньому 8,7% (9,4 серед чоловіків, 8,1 серед жінок).

З 1983 року й аж до 1986 року щорічний приріст населення США складав у середньому 0,9%



Динаміку чисельності населення США (у тис. чоловік) за 1790 - 1987 р. ми можемо бачити на такій діаграмі.

В даний час по чисельності населення США займають третє місце у світі (250 млн. чол.). Згідно з прогнозами демографів, число жителів у країні до 2000 року збільшиться до 265-270 млн. чоловік; це означає, що протягом одного XX сторіччя воно зростає в 3,5 разу.

Проте часи, коли США як молода нація займали одне з перших місць у світі по природному приросту населення давно пройшли. У 80-90-х рр. цей приріст помітно знизився. Абсолютний річний приріст населення складає тепер менше 2 млн. чоловік.

Розміщення населення. Урбанізація.

Класова структура і структура зайнятості населення.

Середня щільність населення в США - 27 чоловік на

1 км2 , що значно нижче, ніж в інших розвинених капіталістичних країнах. Для розміщення населення в межах країни характерні дуже великі розходження.

Наприклад, майже 70% жителів США мешкають на території, що займає усього 12% загальної площі країни. Особливо великі розходження між приморськими (приозерними) і гірськими штатами: від 350 - 400 до 2-3 чоловік на 1 км2 .

Останнім часом помітно зросли внутрішні міграції населення, у першу чергу пенсіонерів, із штатів Півночі ("сніжний пояс") у штати Півдня ("сонячний пояс"). У цілому швидше росте населення Техаса, Флориди й особливо Каліфорнії.

Розміщення населення США визначається насамперед географією міст, загальне число яких досягає майже 9 тисяч. Для американських міст характерне чітке прямокутне планування. Звичайно виділяється Центральний діловий район, або "даунтаун", де концентруються органи керування, банки, засоби масової інформації й обслуговування. У великих містах його образ звичайно визначають будинки - хмарочоси. У інших міських портах переважає малоповерхова (3-5 поверхів), а далі від центру - індивідуальна забудова.