США, Детальна інформація

США
Тип документу: Реферат
Сторінок: 11
Предмет: Інше
Автор: фелікс
Розмір: 124.6
Скачувань: 2608
J

p

r

j"

лювані землі, луки і пасовища займають майже 1/2 основної території США. На слабко горбистих родючих Центральних рівнинах рілля іноді досягає 80-90%. Несприятливі для сільського господарства землі переважають тільки на Алясці, у высокогірських і пустельних районах поясів Кордильєр.

Агроклиматичні ресурси США також дуже значні. Температурні умови дозволяють вирощувати тут усі сільськогосподарські культури помірного і субтропічного поясів, а на півдні Флориди і Гавайях - тропічні культури. Заможність вологою в східній половині країни достатня. Але на захід від меридіана 100*C, що рахується свого роду кліматичною межою, стійке землеробство можливо тільки при штучному зрошенні. От чому 3/4 усіх зрошуваних земель припадає на західні штати.

Агропромисловий комплекс відіграє важливу роль в економіці США. Він включає галузі, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства (I сфера), саме сільськогосподарське виробництво (II сфера), галузі, що забезпечують переробку і збут сільськогосподарської сировини і зробленої з цієї сировини продукції (III сфера), а також ті галузі виробничої і соціальної інфраструктури, що безпосередньо впливають на створення цієї продукції.

Виробництво умовно чистої продукції в АПК збільшилося за період 1975-1986 р. (у цінах 1986 року) із 317,6 млрд. доларів до 701,5 млрд. доларів, проте його частку у ВНП (валовий національний продукт) скоротилася з 20,0 до 16,6 % . Основний приріст виробництва умовно чистої продукції припадає на несільськогосподарські галузі АПК, а їхня частка в умовно чистій продукції всього комплексу зросла з 86,3 до 90,8%.

У галузях АПК у 1986 році було зайнято 17,9% робочої сили США, причому, хоча зайнятість в АПК за період із 1975 по 1986 рік зросла з 19,7 млн. чоловік до 21,0 млн. чоловік, її частка в загальній зайнятості населення США скоротилася з 21,0 до 17,9%. У основному робоча сила зосереджена в III сфері АПК, куди протягом останніх 10-15 років відбувався перелив трудових ресурсів із сільськогосподарського виробництва. У 1986 році співвідношення постійно зайнятих робітників ферм до кількості зайнятих в інших галузях АПК складало 1:9.

Високий ступінь інтенсифікації праці, гостра внутрішньогалузева і міжгалузева капіталістична конкуренція, висока капіталоємкість галузей АПК, його масштаби і ріст продуктивності праці дозволили американським фермерам і підприємцям забезпечити порівняно високий рівень сільськогосподарського виробництва і виробництва продовольства.

I сфера АПК. У 1984 році промисловість поставила в сільське господарство США засобів виробництва і зробила послуг на суму 119,3 млрд. доларів. Питома вага цих витрат у структурі собівартості всієї сільськогосподарської продукції склала 85,5%.

Важливу роль у I сфері АПК США відіграють галузі сільськогосподарського машинобудування, сільськогосподарської хімії, комбікормова промисловість і насінництво.

II сфера АПК(спеціалізація сільського господарства). У товарній продукції галузі 2/3 складають продукти тваринництва. Значна частина що вирощується в країні культур йде на корм худобі. Більшість фермерів господарює, спеціалізуючись на визначених культурах або видах тваринництва. При виборі спеціалізації враховуються як економічна потреба, так і мікроособливості природних умов, що допомагає знизити собівартість виробництва.

Профіль рослинництва в США в першу чергу визначають зернові культури, що займають 2/3 усіх площ. Головна продовольча культура - пшениця, але кормових культур (кукурудза) збирають значно більше. Серед масличних культур головне місце належить соєвим бобам, збір яких в останні десятиліття сильно виростив. Вони використовуються й у їжу ( у виді соєвої олії), і на корм худобі. Серед волокнистих культур особливу роль відіграє бавовник, що у XIX сторіччі був головною статтею експорту. Серед цукроносних культур приблизно однакове місце займають цукровий буряк і цукровий очерет. Дуже велика роль фруктів і овочів.

Профіль тваринництва США насамперед визначає розведення значної рогатої худоби як молочного, так і м'ясного напрямку. Широко поширене також розведення свиней і домашньої птиці. Виробництво м'ясних курчат (бройлерів) - найбільш індустріалізована галузь сільського господарства США, що можна розглядати скоріше як галузь промисловості, розташовану в сільській місцевості. Щорічно роблять до 4 млрд. бройлерів. Їх можна купити в будь-який вітальні, закусочній.

Сільськогосподарські райони. У США подані, мабуть, всі основні типи сільського господарства, що зустрічаються в економічно розвинених країнах; учені виділяють у країні 13 таких типів. При цьому величезна розмаїтість природних умов, висока товарність, розвиток транспорту, що забезпечує масові перевезення сільськогосподарських вантажів, створили передумови для досить вузької спеціалізації не тільки окремих ферм, але і цілих районів, що у США прийнято називати поясами. Це пшеничний пояс, що сформувався на Великих рівнинах, із дуже високим рівнем механізації ферм - дійсних "зернових фабрик", що нерідко займають багато тисяч гектарів. Це кукурудзяний пояс, що виник на півночі Центральних рівнин, де грунтово-кліматичні умови винятково сприятливі для вирощування цієї культури. Це молочний пояс у Приозер'ї і Північно-Східних штатах. Це бавовняний пояс, що склався по нижнії течії Міссісіпі. Це пояс тваринництва на ранчо в Південній частині Великих рівнин і Гірських штатів. Головний район вирощування фруктів і овочів у США - Каліфорнія, що нераптово називають країною 350 сонячних днів. Каліфорнія дає 1/2 світового збору лимонів, 1/3 збору апельсинів. У США на її припадає 9/10 збору винограду, 1/2 збору персиків, груш, слив, помідорів, 1/3 виробництва фруктових і овочевих консервів. Можна говорити також про спеціалізовані райони вирощування арахісу, тютюну.

III сфера АПК. У III сферу АПК включають харчову і деякі інші галузі промисловості (у них у 1986 рокці було зайнято 4,2 млн. чоловік або біля 20% усіх робітників АПК, і створювалося 26,3% всієї умовно чистої продукції АПК), а також транспорт, оптову і роздрібну торгівлю, підприємства суспільного харчування США (у цих галузях у 1986 році було зайнято 10,6 млн. чоловік або 50,5% усіх робітників АПК, і провадився 41% умовно межой продукції АПК).

Роль III сфери в АПК США стабільно збільшується практично по всіх показниках. Особливо істотно активізувалася діяльність компаній харчової промисловості, а також фірм, зайнятих у роздрібній торгівлі й у системі суспільного харчування.

Агропромисловий комплекс США спроможний цілком задовольнити потреби населення в продовольстві, але високі ціни, по яким монополії збувають фермерську продукцію, є непосильними для більшої частини трудящих американців. Наприклад, витрати населення США на продовольство і напої в порівняних цінах 1982 року збільшилися за період із 1980 по 1986 рік на 13%. У цінах 1986 року ці витрати склали 498 млрд. доларів, що склало біля 18% усіх споживчих витрат населення на товари і послуги.



Географія відпочинку і туризму: головні райони.

По розвитку міжнародного туризму США значно поступаються Європі, але проте щорічно країну відвідують 30 - 40 млн. чоловік. При цьому найбільше розвинений радянський туризм із Канадою. Дуже великий розвиток одержав внутрішній туризм, включаючи автосервіс.

США мають дуже великі і різноманітні природно-рекреаційні ресурси, на основі яких склалися значні природно-рекреаційні райони. Головні райони приморського туризму - Флорида, Каліфорнія і Гаваі, гірського - штати Заходу, особливо в межах Скелястих гір, приозерного - штати Приозер'я.

У США 50 національних парків, які щорічно відвідують більш 50 млн. туристів. Найбільше відомі з них - Єллоустонський, Їосемитський, Секвоя, Глеішер, Великий каньйон, Колорадо на Заході і Грейт-Смокі-Маунтінс в Аппалачах. Крім національних парків, заповідників і природних резерватів, система туристсько-рекреаційних територій у США включає такі категорії, як "національний пам'ятник", "національний меморіал", "національний історичний парк", "національне бойовище" і т.д.

Транспортний комплекс. Внутрішня торгівля.

США мають найбільш розвинений у капіталістичному світі транспортний комплекс, що грає важливу роль в економічному і соціальному житті країни. Розвиваючись під впливом виробництва, транспорт, у першу чергу, сам впливає на його розміщення, спеціалізацію і кооперування. Розвиток транспорту, особливо автомобільного, зробило істотний вплив на системи розселення, породив бурхливий процес субурбанизації, а також відбилося на рівні і самому способі життя американців, різко підвищивши мобільність населення аж до появи прошарка постійно живучих у пересувних будинках - трейлерах. На частку транспорту припадає біля 25% загального споживання енергії в країні і від 50 до 60% усього споживання рідкого палива. Основний капітал транспорту оцінюється (без вартості землі, у постійних цінах 1972 року) приблизно в 1 трлн. доларів.

До транспортного комплексу США відносять транспорт загального користування (ТОП) - залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водяний, повітряний і трубопровідний. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт неспільного користування - вантажний транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки і т.п. Матеріально-технічна база транспортного комплексу - в основному сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Проте треба відзначити, що електрифіковано менше 1% залізничної мережі, є ділянки залізниць із поганим станом шляху, на деяких автомагістралях значно зношене покриття, потребуває в посиленні або заміні велика кількість мостів, застаріли гідротехнічні спорудження на ряді внутрішніх водяних шляхів.

Сухопутний транспорт. На частку залізниць припадає біля 1/3 внутрішніх вантажоперевезень США. По ним випливають із заходу на схід руди металів, ліс, зерно, а в оберненому напрямку - машини й інші промислові товари. Протяжність мережі залізниць США складає біля 265 тис. км. Залізниці розташовують більш 21 тис. локомотивів (майже винятково тепловозів) і біля 800 тис. вантажних (в основному чотиривісних) вагонів середньою вантажопідійомністю порядку 70 тонн. Парк пасажирських вагонів незначний (2,4 тис. одиниць).

Перевезення промислових і сільськогосподарських вантажів, а також пасажирів на короткі відстані здійснюються переважно автомобілями. Чисельність парку легкових автомобілів перевищує 117 млн. одиниць (переважно машини особистого користування), вантажних - 44,8 млн. одиниць, автобусів - 0,5 млн. одиниць. Рясна мережа автодоріг різних класів покриває країну і складає біля 6500 тис. км. Деякі автодороги - приватна власність, і за проїзд по ним стягується плата. Автомобільний і авіаційний транспорт перетягнули до себе майже всіх пасажирів, що раніше їздили в поїздах.

Добре розвинений трубопровідний транспорт. Загальна довжина нафто-, газо- і продуктопроводів перевищує 600 тис. км. Найважливіші з них зв'язують південно-західні штати з містами Півночі.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes