Визначення показань і строків до релапаротомії при операціях на органах черевної порожнини, Детальна інформація

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

1.1. Проблема релапаротомії, класифікація релапаротомій.

За даними літератури першу релапаротомію виконав французький хірург Sedillot в 1853 році (СС Юдін 1965). В нашій країні перша релапаротомія була виконана вв Шолоховим в 1899 році (ЛА Барьєр та спів 1972). В подальшому, у звязку з швидким збільшенням кількості внутрішньочеревних втручань та неминучим виникненням значної кількості післяопераційних ускладнень, інтерес до релапаротомії різко зріс. В теперішній час ця проблема є досить актуальною, так як кількість ранніх післяопераційних ускладнень, які потребують релапаротомії, не має чіткої тенденції до зниження [9,13, 39]. (таблиця 1.1, рисунок 1.1.)

Таблиця 1.1.

Частота виконання релапаротомій

Автори

Рік публікації Число повторно оперованих в%

Осипов А.П., Базунов В.А. 1988 1,78

Мышкин К.И., Блувштейн Г.А., Додин С.В. 1989 8

Кривицкий Д.И., Шуляренко В.А., Бабин И.А. 1990 1,5

Бабин И.А., Ковальчук А.З. 1993 1,1

Годлевский А.И., Шапринский В.А. 1993 4,3

Бондаренко И.Н. 1997 4,9

Бондаренко И.Н 1997 1,47

Ситник А.Л., Кононенко Н.Г., Неустроев В.Н., Никонов А.А. 1998 0,63

Магомедов А.З., Гадиев Р.М., Назаралиев Р.Г. 1999 3,7

Соловьев Г.М., Богдасаров В.В., Казарова Е.А., Карапетян М.М 1999 2,7

Farthman EH (Germany) 1991 5,9

Shchepotin IB, Evans SR, Chorny VA та співавтори (USA) 1996 5,7

Radenovski D, Georgiev A. (Bulgary) 1998 4,88



Рисунок 1.1.

Динаміка частоти релапаротомій



Під релапаротомією розуміють повторне хірургічне втручання на органах черевної порожнини. До ранніх релапаротомій багато авторів відносять лише ті, які були виконані не пізніше 3-5 доби після операції [24]. Релапаротомії, проведені в період від 5 до 10 доби після операції, не зовсім вдало відносять до відстрочених. Релапаротомії, проведені пізніше 10 доби після операції, вважають пізніми. Розрізняють релапаротомії “повного” та “неповного” обєму. При цьому під релапаротомією “повного обєму” розуміють такі повторні втручання, які проводяться з широкого серединного розрізу та направлені на усунення причин та наслідків післяопераційних ускладнень. Деякі автори виділяють радикальні та паліативні релапаротомії [40]. За метою виконання І.А. Котов та співавтори (1990) поділяють релапаротомії на лікувальні та діагностичні, відносячи до останніх і так звані хибні, тобто виконані помилково.

Найбільш правильною на наш погляд, класифікацією релапаротомій є схема розроблена І.Г. Лещенком та Ф.І. Пановим (1991). Вона проста, зручна в застосуванні, що дозволяє застосовувати її в роботі практичних лікарів.

А. За строками розвитку післяопераційних ускладнень:

Рання (перші три тижні перебування в стаціонарі).

Пізня (через три тижні перебування в стаціонарі).