Організація обліку розрахунків за електричну енергію, Детальна інформація

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (п. 4)

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів





Таким чином, ми підтримуємо думку третьої вище перерахованої групи вчених і вважаємо, що поняття "дебіторської заборгованості" є тотожним поняттю "кошти в розрахунках".

Поняття кредиторської заборгованості. Вчені по-різному розуміють поняття "кредиторська заборгованість" і дуже часто ототожнюють його із терміном "зобов'язання". У зв'язку з цим виникає різноманітність класифікацій кредиторської заборгованості і зобов'язань.

Теоретичні принципи, що складають основу визнання, оцінки і розкриття кредиторської заборгованості, ще недостатньо опрацьовані, і кредиторська заборгованість тривалий час розглядалась просто як "зворотний бік" активів.

Часто кредиторську заборгованість ототожнюють із поняттям "зобов'язання" та "заборгованість". У Великому бухгалтерському словнику поняття зобов'язання і заборгованість мають тотожній зміст. На це також звертає увагу О.М. Петрук. В бухгалтерській практиці заборгованість поділяється на дебіторську І кредиторську. Однак, М.І. Кутер дані види заборгованостей відносить до фінансових зобов'язань. Така ситуація вимагає відповідної конкретизації.

Кредиторська заборгованість — це зобов'язання. Під зобов'язанням в даному випадку слід розуміти фактичне зобов'язання підприємства, що виникло з минулих подій, розрахунок по якому повинен призвести до вилучення з майна підприємства різних видів ресурсів.

Визначення кредиторської заборгованості коливаються від досить традиційного: "належний до оплати борг" до досить екстравагантних, але не позбавлених змісту: "очікуваний відтік грошових коштів або інших ресурсів" або "відмова суб'єкту від потенційного доходу". Останні думки найбільш повно виражені також у досить типовому визначенні: "кредиторська заборгованість - це попередня відмова суб'єкта від потенційного доходу або майбутніх економічних вигод на користь інших суб'єктів відповідно з Існуючим в теперішній час зобов'язанням, обумовленим попередніми господарськими операціями або іншими подіями".

Тут головним визнається не те, що фірма щось винна, а те, що вона втрачає майбутні економічні вигоди. Вплив цих Ідей доходить і до нас. Так, вже зараз ми відчули недостатність наших традиційних уявлень про величину кредиторської заборгованості як про щось конкретне і зафіксоване, аж до її погашення.

Є.С. Хендріксен і М.Ф. Ван Бреда в своєму підручнику "Теорія бухгалтерського обліку" цілий розділ (глава 19) присвячують кредиторській заборгованості і називають його "Залучений капітал (кредиторська заборгованість)". При цьому кредиторську заборгованість характеризують як можливе майбутнє вилучення засобів підприємства, обумовлені раніше прийнятими ним на себе зобов'язаннями,

На нашу думку, правильніше було б вживання терміну не "залучений капітал", а, наприклад, "заборгованість".

Ми вважаємо, що не можна характеризувати кредиторську заборгованість як капітал, хоча і залучений.

Для цього наведемо декілька визначень поняття капітал.

Капітал - має наступні смислові значення:

1) сукупні ресурси, що застосовуються в бізнесі;

2) чиста вартість (вартість активів мінус сума зобов'язань);

3) вихідна сума, що є для здійснення підприємницької діяльності.

В більш вузькому розумінні капітал - це вкладене в справу джерело доходу у вигляді засобів виробництва, що працює.

Ми можемо погодитись, наприклад, з тим, що кредити, зобов'язання з облігаціями, заборгованість з постачальниками є тим капіталом, який приносить дохід.

Наприклад, для того, щоб розпочати власну справу, власник використовує не тільки свої кошти, але й кредит банку. В той час як в пасиві балансу обліковується заборгованість за кредитами, реально придбані в кредит засоби "працюють", приносячи дохід. Аналогічно заборгованість перед постачальником: заборгованість є до певного часу, але в той же час, запаси, придбані у постачальника, використовуються при виготовленні продукції.

На нашу думку, не можна сказати, що нараховані відсотки за кредити, або плата за відстрочення платежу приносять дохід. Вони збільшують не активи, а лише витрати діяльності.

Дефініції визначення кредиторської заборгованості різними науковцями наведені в додатку Б. Представлені різними авторами визначення дефініцій можна розділити на три групи.

До першої групи дефініцій можна віднести визначення вчених, які вважають, що кредиторська заборгованість - це тимчасово залучені кошти (Гарбузов В.Ф., Завгородній А.Г., Лозовський Л.Ш., Райзберг Б.А., Стародубцева Е.Б. та деякі інші).

Складається думка, що підприємство (фірма) спеціально залучає кошти у Іншого підприємства, хоч насправді це не так. Просто воно неспроможне або не вважає за потрібне сплатити в даний час визначену грошову суму. Існування кредиторської заборгованості обумовлене неспівпаданням моменту отримання товарів та послуг І моментом сплати за ними.

До другої групи дефініцій відноситься визначення А.М. Мороза та інших вчених, які вважають, що кредиторська заборгованість - це вид міжгосподарського кредиту.

Це твердження потребує уточнення. В економічній літературі переважає думка, що кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Під терміном "кредит" також розуміють грошові кошти і матеріальні цінності, передані у користування на визначений строк і під визначені відсотки.

В умовах ринкової економіки розрізняють комерційний і банківський кредити. Комерційнші кредит надається організаціями одна одній у вигляді відстрочки сплати грошей за продані товари. Банківський кредит видається банками у вигляді грошових позик, що використовуються для розширення виробництва і в якості джерела платіжних засобів для поточної діяльності. Як же тут розрізняють комерційний кредит? Адже товари, надані постачальником, йому не повертаються; повертається (сплачується) сума заборгованості за одержаний товар. При цьому автор, характеризуючи далі рахунки бухгалтерської о обліку, поділяє окремо рахунки кредитів банків (Короткострокові кредити банків, Довгострокові кредити банків) та рахунки залучених коштів (Короткострокові позики, Довгострокові позики), на яких відображаються кошти, залучені у інших організацій всередині країни та за кордоном.