Макроекономічні проблеми та економічна політика держави, Детальна інформація

За своїм станом сучасна економічна теорія світу надзвичайно різноманітна. Провідними напрямами є неокласицизм і неокейнсіанство. Неокласицизм розвиває основні ідеї класичної буржуазної політекономії (А. Маршал — Англія, Дж. Кларк—США), неокейнсіанство (засновник Дж. Кейнс — Англія) розробляє концепції державно-монополістичного регулювання економіки.

Зближення неокейнсіанської теорії зростання з неокласичними концепціями розподілу зумовило виникнення неокласичного синтезу.

Зростає також значення ліберального критичного напрямку нових теорій. Це – теорії “троякої революції”, “нового індустріального суспільства” , в яких піднімається питання про утворення єдиного індустріального суспільства. Йдеться також про необхідність посилення перерозподілу доходів.

Широке запровадження математики в економiчну та iншi науки почалося ще в XIX ст. За цей час виявились також i негативнi моменти, пов’язанi зi спробами “математизувати” практично все. Дискусiя про мiсце i роль математики в економiчних дослiдженнях то затихає, то розгортається з новою силою. Всi ми є свiдками швидкого розвитку й удосконалення технiчних засобiв здiйснення найскладнiших математичних розрахункiв, збирання та обробки величезних потокiв iнформацiї на ЕОМ. Комп’ютерна грамотнiсть є сьогоднi елементарною потребою. Це створює сприятливi умови для широкого впровадженя математичних методiв як у практичне управлiння економiчними процесами, так i в теоретичне осмислення їх.

Застосування математичних методiв, на нашу думку, не повинно зводити складне економiчне життя виключно до кiлькiсних залежностей, аналiзу та розробки моделей оптимiзацiї їх. Оскiльки економiчнi вiдносини i закони мають кiлькiсну визначенiсть, то математичнi методи сприятимуть пiзнанню та викладу економiчної теорiї. Разом з тим вони обов’язково повиннi доповнюватись якiсним аналiзом. Знеособленi формули, графiки, матрицi тощо навряд чи допоможуть виявити сутнiсть тих чи iнших соцiально-економiчних процесiв. I навпаки, органiчне поєднання структурно-функцiонального пiдходу та математичних методiв створює умови для ефективного наукового спiлкування представникiв рiзних шкiл та напрямiв економiчної теорiї.

 ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає економіку. Остання є складною системою. Крім макроекономіки, її вивчають багато інших наук: політекономія, мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональні економіки. Макроекономіка як наука спирається передусім на положення та висновки економічної теорії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх застосування в практиці господарювання. Вона також безпосередньо пов'язана з математикою та статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку дає змогу перейти від кількісного до якісного аналізу економічних процесів та явищ. Макроекономіка формує уявлення про функціонування економіки на функціональному рівні. Аналізуючи основні фактори і наслідки макроекономічного розвитку, ця наука водночаc пропонує певні методи активного впливу на об'єкт свого дослідження, тобто на процессування у практиці господарювання. Вона також безпосередньо визначає зміст економічної політики держави, виступаючи її теоретичною основою.

Макроекономіка є важливою складовою всієї економічної теорії. Основним завданням макроекономіки є створення економічних моделей, обгрунтування головних принципів та положень даної моделі, а також аналіз, як і в якій мірі досягаються основні економічні цілі:

ріст економіки;

повна зайнятість;

економічна ефективність;

стабільний рівень цін;

економічна свобода;

справедливий розподіл доходів;

економічна забезпеченість незахищених прошарків населення;

міжнародний торговий баланс.

Рівень макроекономічного аналізу розглядає економіку як єдине ціле або як систему, яка складається з основних агрегатів: державний сектор, приватний сектор та домогосподарство. Вивчаючи ці агрегати, макроекономіка намагається побудувати загальну схему структури економіки і зв'язки між крупними агрегатами. Тому макроекономічні дослідження різних економічних проблем охоплюють аналіз таких величин, як загальний об'єм продукції, загальний рівень зайнятості, загальний об'єм доходів, загальний об'єм витрат, загальний рівень цін.

Для опису загального об'єму продукції була введена система національних рахунків. Різні показники, які входять в систему національних рахунків, дозволяють нам вимірювати об'єм виробництва в довільний об'єм часу і розкривають фактори, які визначають функціонування економіки. Порівнюючи рівні національного доходу за визначені проміжкі часу, ми можемо побудувати криву, яка характеризує функціонування економіки в довгостроковій перспективі.

Існує велика кількість різних показників економічного добробуту суспільства. Основним показником при складанні системи національних рахунків є валовий національний продукт (коротко ВНП). ВНП – це вартість всього об'єму кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік. Валовий національний продукт є грошовим показником. Валовий національний продукт може бути обрахований шляхом сумування всіх витрат на купівлю всього об'єму виробленої в даному році продукції або додаючи всі доходи, які отримані в виробництві всього об'єму продукції даного року. В системі національних рахунків існує ще декілька основних показників.

Чистий національний продукт – це ВНП без грошей, які відчислені на використання капіталу (заміщаючі інвестиції).

Національний доход – це чистий національний продукт за виключенням непрямих податків на бізнес.

Особистий доход – сукупний доход, який виплачують індивідуумам і сім'ям.

Номінальний і реальний ВНП

Номінальний валовий національний продукт – це об'єм виробництва, який виражений в цінах, існуючих на момент часу, коли цей об'єм був вироблений. Для підрахунку реального валового національного продукту нам потрібно ввести таке поняття, як індекс цін ВНП. Індекс цін – це відношення ціни ринкової корзини в даному році до ціни аналогічної ринкової корзини в базовому році і помножене на 100%. Реальний ВНП – це відношення номінального ВНП до індекса цін ВНП.

Отже, для бажаного економічного росту нам потрібно забезпечити ріст реального ВНП. Чи можливо, щоб економіка деякої країни забезпечила ріст реального валового національного продукту протягом досить довгого періоду часу? Історія свідчить про те, що економічний ріст розривається періодами економічної нестабільності, і тому в загальному економічне життя доцільно розглядати як циклічні зміни економічного росту і економічного спаду. Є чотири фази економічного циклу. Почнемо розгляд економічного циклу з піку цикла, коли в економіці спостергіається повна зайнятість і виробництво працює майже на повну потужність. В цій фазі рівень цін має тенденцію до підвищення. Слідуюча фаза – це економічний спад, коли виробництво і зайнятість зменшуються, а ціни не знижуються. Далі слідує найнижча точка фази циклу – депресія, коли виробництво і зайнятість досягли мінімального значення і вже починають підвищуватися. Далі в фазі пожвавлення економіки рівень виробництва збільшується, а зайнятість збільшується майже до повної зайнятості.

Відомо, що економічні цикли суттєво відрізняються один від одного по тривалості і інтенсивності. Тому деколи говорять про економічні коливання, а не про цикли, тому що цикли є регулярні. Як описано в “Економіксі” (Брю, Макконнелл) [1], «велика депресія» 30-х років суттєво підірвала економічну активність на ціле десятиліття. Порівнюючи її із спадами ділової активності 1924 і 1927 років, ми побачимо, що вони були менш інтенсивні і нетривалі.

Якщо говорити про коливання, то в різний час економісти висували різноманітні теорії, які ставили собі за мету дослідити коливання ділової активності. Згідно однієї з концепцій, одною з причин є технічні новинки і їх нерегулярне впровадження. Згідно другої теорії, причини коливань – політичні і випадкові події, такі як війни.

При оцінці економічних циклів широко використовуються такі макроекономічні показники, як рівень безробіття та інфляція. В залежності від того, на якій із фаз економічного циклу знаходиться держава, ми можемо проаналізувати, як зміниться рівень безробіття і інфляції. Для того, щоб детальніше розібратися в цих макроекономічних проблемах, розглянемо спочатку проблему безробіття.



Структура макроекономічних проблем