Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

ствердженням, а в другому - впевненість в дії, вираженої запе-

реченням.

Щодо часткового заперечення, то воно є заперечен-

ням будь - якого члена речення, де присудок вживається в

стверджувальній формі. Серед визначень про часткове запере-

чення найбільш цінним є визначення А. М. Пєшковського :

« ... речення з позитивним присудком, але із заперечною часткою

при іншому членові можна назвати частково - заперечним. »[14,с.6 ]

Для того, щоб все речення в цілому набуло запереч-

ного характеру, зовсім не обов’язково, щоб заперечення було

виражене часткою not і стояло поряд з присудком, або було

включене в його склад, вклинюючись між його складовими

елементами, до прикладу, при аналітичній дієслівній формі. За-

перечення може бути схрещене з займенником або з прислів-

ником і входить таким чином в склад речення – підмета, додатка

або обставини, надаючи, проте, заперечного змісту всьому рече-

нню. В цьому відношенні англійська мова суттєво відрізняється

від української. В українській мові для того, щоб все речення

носило заперечний характер, необхідно, щоб при присудкові

стояла заперечна частка не , а схрещені з запереченням

займенники : ніхто, ніщо, нічого, ніякий ; прислівники : ніде, ні-

куди, нізвідки, ніколи, ніяк, а також такі вирази , як : ні один,

ні разу, ніяким чином, ні в якому разі – так, ніби додатково

підсилюють це заперечення, яке належить одному членові ре-

чення - підмету, додатку чи обставині. Наприклад, в українсько-

му реченні Я ніколи його не бачив, при присудку стоїть запе-

речна частка не, яка і забезпечує заперечний зміст всього ре-

чення. Заперечний прислівник ніколи тільки підсилює, так ніби

абсолютизує цей заперечний зміст, який існує і без нього. Якщо

слово ніколи випустити, відпаде тільки абсолютність або узагаль-