Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

не допоміжне дієслово do ?. Ця особливість, з одного боку, по-

в’язана з аналітичною будовою в цілому і з законами порядку

слів; але семантична сторона справи цим ще не пояснюється.

Академік А. А. Шахматов вважав, що в англійській

мові заперечення носить модальний характер [ 2, c. 289 ]

Внутрішній зміст вживання особливого допоміжного дієслова для

утворення заперечної форми він вбачав в тому, що заперечення

забарвлене тут суб’єктивністю. Наприклад, якщо мовець заявляє :

he does not smoke, він не просто констатує факт, що той не ку-

рить, а спростовує чиюсь думку про те, що той курить. Іншими

словами, можна сказати, що мовець не констатує відсутність фак-

ту, а заперечує його наявність. Таким чином, можна було б го-

ворити про те, що в англійському дієслові існує особливий за-

перечний спосіб, і функція допоміжного дієслова do полягає са-

ме в тому, що він служить для утворення форм цього способу.

Проте для інших часів таких особливих форм не має.

Наприклад, майбутній або перфект в заперечній формі

відрізняються від стверджувальної тільки тим, що при присудкові

стоїть заперечна частка not. Таким чином, якщо навіть визнати,

що do є засобом утворення особливого заперечного способу,

потрібно зауважити, що це стосується тільки двох часів - тепе-

рішнього і простого минулого, і то не від усіх дієслів.

Дослідники англійської мови також зазначають, що за-

гальне заперечення може відноситись до різних членів речення,

а не тільки до слова - присудка. Так, речення з заперечним під-

метом no man, nobody, nothing і ін. інтерпритуються як загаль-

нозаперечні ; хоча присудок за формою стверджувальний

Nothing was said - Нічого не було сказано.

Загальним запереченням буде і в усіх тих випадках, коли в

функції додатку або обставини виступає відповідно заперечний