Космонінічна лексика, Детальна інформація
Космонінічна лексика
Осипався з неба на місто
І в сяйві ліхтарному зник.(КП;98)
В даному випадку прислівником продукується значення часової характеристики, тобто “скінчився день”, що підтверджується подальшим контекстом.
Отже, як бачимо, атрибутивні констркуції з переносним значенням досліджуваного астроніма не дуже часто зустрічаються, тому ми об”єднали їх з деякими іншими сполуками. Одна з таких прикметникових конструкцій продукує антропоморфне переосмислення оніма, інша – предметне переосмислення за спектральними ознаками. Вживання цього ж астроніма з прислівником набуває значення часової характеристики.
В окрему групу ми виділили випадки пресоніфікації оніма:
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому!
Вечірнє сонце , дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.(КВ;9)
Сонце, сонце, освітлюй тіні!
Не заходь, почекай хвилину!(КМЧ; 52)
Ой із загір”я, сонечко, з загір”я,
Із-за далеких марев і морів. (КВ;63)
Я завтра, сонце, буду умирати,
Я перейшла вже смертницьку межу.
Спасибі, сонце, ти прийшло крізь грати,
Я лиш тобі всю правду розкажу.(КМЧ; 86)
Персоніфікація відбувається шляхом виділення оніма як звертання і означає сприйняття Сонця як живої істоти. Образ Сонця сприймається алегорично, як божество, що захищає і вислуховує людину, піклується про неї.
Ще одна група,виділена нами,пов”язана із вживанням астроніма Сонце в складі порівняльного звороту.Ми виділили її окремо для того,щоб з”ясувати актуальні для метафоризації та активного сприйняття елементи семантичної структури цього оніма. В одному випадку такого вживання порівняння відбувається за спектральними ознаками:
Дивак, бешкетник, чудо в решеті,
О, як притихне, як притихне він! –
Аж поки зійде над життям нарешті
Руда, як сонце , дівчина Жаклін.(КП;230)
В трьох випадках порівняння відбувається на основі загального сприйняття Сонця, як чогось прекрасного, за яскравістю, загальною позитивністю, щирістю, за спрйняттям Сонця як чогось найголовнішого:
Парубок поглянув, засміявся:
- Справді, схожі,-
- Засміявся дужче:
- Та душа у Галі ніби сонце,
А у тебе темна й завидюща.(КП;285),
А через двадцять років –
І в сяйві ліхтарному зник.(КП;98)
В даному випадку прислівником продукується значення часової характеристики, тобто “скінчився день”, що підтверджується подальшим контекстом.
Отже, як бачимо, атрибутивні констркуції з переносним значенням досліджуваного астроніма не дуже часто зустрічаються, тому ми об”єднали їх з деякими іншими сполуками. Одна з таких прикметникових конструкцій продукує антропоморфне переосмислення оніма, інша – предметне переосмислення за спектральними ознаками. Вживання цього ж астроніма з прислівником набуває значення часової характеристики.
В окрему групу ми виділили випадки пресоніфікації оніма:
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому!
Вечірнє сонце , дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.(КВ;9)
Сонце, сонце, освітлюй тіні!
Не заходь, почекай хвилину!(КМЧ; 52)
Ой із загір”я, сонечко, з загір”я,
Із-за далеких марев і морів. (КВ;63)
Я завтра, сонце, буду умирати,
Я перейшла вже смертницьку межу.
Спасибі, сонце, ти прийшло крізь грати,
Я лиш тобі всю правду розкажу.(КМЧ; 86)
Персоніфікація відбувається шляхом виділення оніма як звертання і означає сприйняття Сонця як живої істоти. Образ Сонця сприймається алегорично, як божество, що захищає і вислуховує людину, піклується про неї.
Ще одна група,виділена нами,пов”язана із вживанням астроніма Сонце в складі порівняльного звороту.Ми виділили її окремо для того,щоб з”ясувати актуальні для метафоризації та активного сприйняття елементи семантичної структури цього оніма. В одному випадку такого вживання порівняння відбувається за спектральними ознаками:
Дивак, бешкетник, чудо в решеті,
О, як притихне, як притихне він! –
Аж поки зійде над життям нарешті
Руда, як сонце , дівчина Жаклін.(КП;230)
В трьох випадках порівняння відбувається на основі загального сприйняття Сонця, як чогось прекрасного, за яскравістю, загальною позитивністю, щирістю, за спрйняттям Сонця як чогось найголовнішого:
Парубок поглянув, засміявся:
- Справді, схожі,-
- Засміявся дужче:
- Та душа у Галі ніби сонце,
А у тебе темна й завидюща.(КП;285),
А через двадцять років –
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021