Космонінічна лексика, Детальна інформація

Я цілувала його віченьки,

Аж поки місяць не погас.(КМЧ:67),

тобто продукується значення “скінчилась ніч”.

Отже, дієслівні конструкції з онімом, по-перше, актуалізують різноманітні антропоморфні “риси” астроніма Місяць на основі змін форми його фізичного денотата (в деяких контекстах окрім цих, основних переносних значень, реалізуються ще характеристики за кольором і формою, а також відбувається символізація), по-друге, можуть продукувати значення зміни часу і навіть не властиве взагалі-то оніму ототожнення з щастям.

Сполучення оніма Місяць з прикметником, який продукує переносне значення, ми спостерігли лише в одному випадку:

І знову, знову, знов оті

Циганські круки,

І місяць молодий, тремтливий, як лоша.(КН;216)

Прикметник тремтливий продукує значення “невпевненний, боязкий”, і цьому додатково сприяє прикметник молодий , а порівняльний зворот як лоша допомагає розкрити і зрозуміти це значення.

Окремо нами виділено вживання астроніма Місяць в складі порівняльного звороту. При такому вживанні онім продукує переносне значення для іменника,до якого відноситься зворот, на основі зіставлення за формою і кольором :

І жовта скирта у сизий вечір

Над лугом сходить, як місяць вповні.(КМС;33)

Отже, ми можемо зробити висновки шодо функціонування астроніма Місяць в художньому мовленні поетеси:

1). Випадки традиційного вживання оніма Місяць фіксуються у дієслівних, субстантивних, атрибутивних конструкціях, але цей онім в прямому значенні вживається у Л.Костенко досить рідко. В дієслівних і субстантивних сполученнях цей онім використовується на позначення зміни дня і ночі і часових характеристик відповідно. В атрибутивній конструкції фіксується одна з стадій зміни форми Місяця;

2). В преносному вживанні астронім вживається в іменникових, дієслівних і прикметникових словосполученнях. В субстантивних сполуках з астронімом посідає метафоризація, пов”язана з якісними перевтіленнями Місяця. Окрім того, в сполученнях цього типу можна побачити продукування іменником переносного значення за кольоровими характеристиками.

Для дієслівних конструкцій характерною є актуалізація різноманітних антропоморфних “рис” оніма з одночасним додатковим підкресленням кольорової характеристики і характеристики за формою, а також продукування дієсловом метафоризації за часовою характеристикою і навіть переносного значення “щастя” відносно до Місяця.

В єдиній атрибутивній конструкції прикметник продукуе значення “невпевнений, боязкий”, метафоризуючи онім.

3). Вживаний в складі порівняльного звороту, астронім Місяць продукує переносне значення для іменника, до якого віднесений зворот, на основі зіставлення за формою і кольором.

4). Для цього астроніма властиве вживання у складних, розгорнутих метафоричних комплексах, “гіперконструкціях” з метафорою, порівняльним зворотом водночас або “ портретним ” вживанням. А отже, цей онім більше ніж Сонце, сприяє актуалізації образних вживань.

5). Якщо для астроніма Сонце в поетичному мовленні Л.Костенко властива позитивна емотивна оцінність, то для оніма Місяць характерна амбівалентність сприйняття.





4.1. Галактоніми в художньому мовленні поетеси.

Галатоніми – власні назви галактик. В ідіолекті Л.Костенко зустрічаємо дві власні назви галактик: Чумацький Шлях і туманність Андромеди.

Термін “ галактика “ виник з грецької назви Чумацького Шляху – “Молочне коло”. До 18 ст. Чумацькоий Шлях (Млечный Путь) и Галактика сприймались як синоніми.Лише після відкриття англійським астрономом У.Гершелем того, що Чумацький Шлях – це лише видими частина нашої зоряної системи, значення цих назв розійшлися.

4.2. Вживання галактоніма Чумацький Шлях.

На Україні найпопулярнішим іменем нашої галактики

є народний варіант Чумацький Шлях, етимологічно пов”язаний з історією українського народу.

Ми винайшли три випадки вживання цього галактоніма в поезіях Л.Костенко. Двічі він зустрічається в переносному значенні (в субстантивних конструкціях) і один раз уживаний традиційно:

Той, що створив нас, був дуже розумний: