Космонінічна лексика, Детальна інформація

Крутоплечий хлопець, брови нарозліт,

Глибокі очі і лоб – як сонце в зениті.(КП;336)

А коли я додому несу неврятовану втому,

Сльотаву осінь струшую з плеча-

З-за обрію порога

Сходить сонце мого дому –

Доня моя,

Синьооке дівча.(КП;338)

Окрім того, маємо поодинокий приклад порівняння за природністю, очікуваністю, за однією з властивостей Сонця, а саме: сходити:

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказаним.(КВ;14)

До того ж, маємо один приклад зворотнього порівняння,тобто коли не з Сонцем порівнюється щось,а Сонце – з чимось:

Лягла на мур вечірня позолота.

Прощальний промінь блиснув на стіні.

І сонце,сонце – як жива істота,

Єдина, що всміхається мені.(КМЧ;86)

Отже, онім Сонце в складі порівняльного зворота представлено досить часто, а порівняння може відбуватися за спектральними ознаками, за загальним сприйняттям Сонця як чогось прекрасного, яскравого, за загальною позитивністю, щирістю, а також за природністю, очікуваністю автором . В подібних прикдладах ці ознаки мають виклчно позитивний характер, а онім сам продукує те чи інше переносне значення для слів, з якими сполучається.Окрім того, маємо єдиний випадок зворотнього порівняння.

Підсумовуючи все вище сказане, ми можемо зробити

такі висновки щодо функціонування астроніма Сонце в поетичному мовленні Ліни Костенко:

1). Онім Сонце – найчастіше уживаний з усіх космонімів;

2). Лише невелику кількість разів (11) онім вживається в прямому значенні. Переважну більшість конструкцій, в яких Сонце функціонує традиційно, становлять дієслівні словосполучення, поряд з якими зустрічаються також атрибутивні і субстантивні; вказують вони на просторові показники і характер руху, на часові і кольорові ознаки.

3). Найчастіше астронім Сонце вживаний у переносному значенні (нетрадиційно) в іменникових, дієслівних, атрибутивних та деяких інших словосполученнях.

А).В субстантивних словосполученнях переносне значення і оцінність оніма продукує іменник. Нами виділено такі основні типи трансформацій оніма в іменникових конструкціях: антропоморфне переосмислення, предметні переосмислення за формою спектральними характеристиками, деякі інші значення(ототожнення Сонця з життям, з майбутнім).

Б). У дієслівних словосполученнях метафоричне вживання астроніма залежить від дієслова, а переважну більшість дієслів становлять слова з позитивною оцінністю. В подібних конструкціях дієслова продукують: антропоморфне переосмислення оніма, контекстуальні його переосмислення на основі спектральних асоціацій, акваморфних, зоонімних, флористичних зближень. До дієслівних конструкцій ми віднесли також сполучення онім+дієприкметник (тому що дієприкметник є однією з форм дієслова), в якому дієприкметник актуалізує сему “спектральна ознака” і має дещо негативну оціннісь.

В). Атрибутивні конструкції посідають в поетичному мовленні Ліни Костенко досить невелике місце, тому до атрибутивних словосполучень ми віднесли також поодинокий випадок сполучення онім+ прислівник. Переносне значення оніма продукується сполучуваними з ним словами. Основні види трансформацій в подібних словосполученнях: антропоморфні переосмислення, предметні переосмислення за спектральними ознаками, часова характеристика;

4). Окрему групу становлять випадки персоніфікації цього астроніма, які означають сприйняття Сонця як живої істоти і являють максимальний ступінь олюднення(антропоморфізації) з позитивною оцінністю;

5). Окрім того, онім вживається також у складі порівняльних зворотів (тобто сам становить порівняння).

Порівняння з сонцем може відбуватись за спектральними характеристиками, за загальним сприйняттям Сонця як чогось прекрасного, за яскравістю, загальною позитивністю, щирістю, природністю. При такому вживанні онім сам продукує те чи інше переносне значення для слів, з якими він сполучається. Наявне також зворотнє порівняння, коли Сонце порівнюється з чимось, а не навпаки (як в усіх інших порівняльних зворотах).