Інвестиційний клімат в Україні, Детальна інформація

Промисловість 65,0 44,5

у тому числі:





електроенергетика 65,9 101,6

вугільна 44,9 60,8

чорна металургія 76,1 54,2

хімічна і нафтохімічна 168,2 11,4

машинобудування 20,6 37,3

деревообробна 24,9 55,7

промисловість будматеріалів 20,9 33,4

легка промисловість 76,5 21,6

харчосмакова 125,1 36,7

м'ясна і молочна 96,5 16,4

Сільське господарство 18,6 28,2

Будівництво 23,4 53,3

Транспорт 42,8 135,1



Починаючи з 1996 р. — млн грн.

Протягом 1991—1994 рр. скоротилися обсяги інвестування, найбільше, у п'ять разів, у сільському господарстві, машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, у чотири рази — у будівництві, торгівлі та деревообробній промисловості.

Найбільшого удару інвестиційна сфера зазнала в 1992 р., коли загальний обсяг капітальних вкладень скоротився на 36,9%, а по об'єктах виробничого призначення — на 38,9%. Того ж року суттєво скоротилися власні ресурси більшості підприємств, основне джерело фінансування капітальних вкладень, а держава почала скорочувати видатки на народне господарство і, особливо, на капітальне будівництво, для перерозподілу їх на соціальний захист населення та фінансування дефіциту бюджету. У 1993 р. (найбільший рівень інфляції) у машинобудуванні та вугільній промисловості спостерігалося найзначніше скорочення фізичного обсягу капітальних вкладень за весь період економічної кризи (на 51% та 49%). У будівництві роком найбільшого скорочення став 1994 р. (на 45,9%).

За 1991—1994 рр. питома вага інвестицій в об'єкти виробничого призначення скоротилася з 68,3% до 54,1%, машинобудування, сільського господарства і будівництва — утроє, промисловості будівельних матеріалів та легкої промисловості — удвоє. Скорочення інвестицій у фондоутворюючі галузі — машинобудування, будівництво, промисловість будівельних матеріалів викликає особливу тривогу, оскільки скорочує виробничу базу для оновлення машин і технологій, розгортання інвестиційної діяльності у перспективі.

Разом з тим збільшення частки інвестицій у паливно-енергетичний комплекс закріплює тенденцію до сировинного спрямування виробництва. Питома вага електроенергетики та вугільної промисловості в загальному обсязі капітальних вкладень зросла за 1991—1997 рр. майже вдвоє: з 8% у 199) р. до 15% у 1998 р.

Такі результати ще раз доводять, що усунення держави від регулювання інвестиційної діяльності призвело до поглиблення інвестиційної кризи навіть у найбільш благополучних самоокупних галузях. Це пов'язано не тільки із скороченням бюджетних інвестицій, а й небажанням чи невмінням держави ефективно управляти своєю власністю.

Після проголошення Україною курсу на радикальні економічні реформи у жовтні 1994 р. головні зусилля Президента України були спрямовані на досягнення макроекономічної, у першу чергу монетарної стабілізації — головної складової інвестиційного клімату.

У 1996—1998 рр. дія дестабілізуючих чинників, які в попередні роки призвели до втрати керованості інвестиційними процесами, суттєво зменшилася.

Макроекономічна стабілізація, гальмування інфляції, стабілізація валютного курсу та введення нової грошової одиниці, розгортання процесів приватизації заклали підґрунтя для підйому інвестиційної активності.

Починаючи з 1995 р. суттєво уповільнилися інфляційні процеси. Середньомісячний приріст споживчих цін за 1995—1998 рр. був у 8 разів нижчим, ніж його приріст протягом 1991—1994 рр., а цін виробників у промисловості — майже в 11 разів. Темпи спаду ВВП у 1998 р. були меншими порівняно з 1994 р. у 13 разів. За 1995—1997 рр. було практично завершено масову «малу» приватизацію і значно прискорено приватизацію великих і середніх підприємств. З початку процесу приватизації в Україні роздержавлено 61,8 тис. об'єктів, з них майже 81% — за 1995—1998 рр. За ці роки проведення реформ здійснено ґоловне — вихід з практично некерованого економічного штопору. Українська економіка стала переважно ринковою.

Починаючи з 1995 р. увага Президента України та Уряду до інвестиційної сфери посилилася. Було прийнято низку законодавчих та нормативних актів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

У червні 1995 р. затверджено «Концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки», з середини 1997 р, змінами до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» введено нову систему амортизації, яка дозволила відновити роль цього важливого джерела відтворення основних фондів, у 1998 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про стимулювання інвестиційної діяльності».