Духовне життя України в литовсько-польський добі, Детальна інформація

католицької частини Собору, не зважаючи на намовляння королівських послів. Так

постало два Собори.

9-го жовтня 1596 року Никифор з хрестом і Євантеліею в руках проголосив, як

екзарх патріярха, декрет, яким позбавляв митрополита Михаїла Рогозу та п'ять

єпископів — Володимирського, Луцького, Полоцького, Холмського та Пинського

— їх сану за самовільне піддання папі. Цей декрет підписали духовні члени Собору

і надіслали митрополитові Рогозі. Світська частина Собору звернулася до короля з

проханням позбавити владик-уніятів церковних дібр, якими володіти могли тільки

православш.

Уніятський Собор проголосив публічно унію, а на владик Гедеона Балабана та

Михаїла Копистенського і все духовенство, що брало участь у Православному

Соборі, кинув клятьбу.

На проголошення унії Православний Собор відповів протестом, бо, мовляв,

вчинили ц без відома православних кілька владик. Але гродські суди, крім

Володимирського, відмовилися вписувати протестацію. Акти переслано до

патріярхату, і патріярх Мелетій Пігас затвердив усі постанови Собору. Управління

Церквою, до обрання нових єпископів, він доручив екзархам: Гедеонові

Балабанові, протосінкелові Кирилові Люкарісові та князеві К. Острозькому.

Король затвердив ухвали Уніятського Собору, а ухвали Православного визнав

неправильними.

Так Україна розділилася на дві частини. По одному боці став увесь православний

загал і два владики, по другому — уніяти: миттрополит, п'ять владик і купка

крилошан. Який же Собор правосильний? Почалася полеміка.

Уряд вважав правосильним Уніятський Собор, не рахуючися з тим, що владики,

над якими була влада патріярха, самовільно вирішили приєднатись до іншої

Церкви і змінити канони. В практиці православних участь мирян у Соборі була

цілком правильна. З погляду православних Уніятський Собор був неканонічний.

Закиди Уніятського Собору: 1. Никифор був «шпигун» (!?); 2. у Православному

Соборі брали участь іновірні. Хоч вини Никифора не можна було довести, його

замкнено до в'язниці, де він і помер.