Духовне життя України в литовсько-польський добі, Детальна інформація

Духовне життя України в литовсько-польський добі
Тип документу: Реферат
Сторінок: 23
Предмет: Історія України
Автор: фелікс
Розмір: 27.8
Скачувань: 2010
наймогутніших магнатів, власником значної частини Волині і великих посілостей в

Галичині. Він був патроном понад 1000 церков у своїх маєтках, бачив занепад

Православної Церкви і прагнув її об'єднання з Католицькою Церквою, але не в

формі підкорення одної другій. Острозький мав однодумців і великий авторитет в

колах української шляхти, міщан, вищого духовенства.

Наприкінці XVI ст. поновилися заходи в справі унії, при чому її ініціяторами,

несподівано, були православні владики. Значною мірою спричинилася до цього

політика двох патріярхів — Йоакима і, особливо, Єоемії — під час подорожування

їх по Україні: вони стали на бік вратств, дозволивши собі зневажливо поставитися

до владик. Незадоволення владик викликали позбавлення сану митрополита

Онисифора за двоєженство (був двічі одружений), висвята

на митрополита Михаїла Рогози, обраного лише світськими особами, і призначення

єпископа Луцького, Кирила Терлецького, екзархом патріярха, нібито контролером

над митрополитом, — сан, якого не було раніше. Наслідком всіх цих умов поволі в

різних колах православних стала ширитися думка про унію, в надії, що вона

оздоровить церковну атмосферу.

Наприкінці 1589-го або на початку 1590-го року єпископ Львівський Гедеон

Балабан перший порушив питання про унію. До нього приєдналися — Кирило

Терлецький, Леонтій Пельчицький, єпископ Пинський і Туровський, Діонісій

Збируйський, єпископ Холмський та Волзький. Наслідком таємної конференції в

Белзі у 1590 році був лист до короля, в якому єпископи заявляли про свою згоду

визнати владу папи.

Справу додержано у великій таємниці, і навіть не всі єпископи знали про

переговори з королем.

Число спільників серед єпископів зростало. Року 1591 на Перемиську катедру по

смерті єпископа король номінував шляхтича Михайла Копистенського, що мав

жінку. Патріярх заборонив висвячувати його, але грамота спізнилася. Року 1593 на

звільнену Володимирську катедру висвячено сенатора та каштеляна Адама (Іпатія)

Потія, який приєднався до прихильників унії.

Православні, знеохочені непорядками в Церкві, приймали чутки про унію в значній

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes