Формування вмінь і навичок, використання математичних знань у практичній діяльності дитини, Детальна інформація

Курсова робота

на тему:

“Формування вмінь і навичок, використання математичних знань у практичній діяльності дитини”План

1. Вступ

2. Головні методи і підходи у формуванні

математичних знань і навичок

3. Сценарії уроків для формування математичних знань

і залученні їх у практичній діяльності

4. Висновки

5. Список використаної літератури

Вступ

Математика вивчає просторові форми і кількісні відношення, наприклад, який-небудь предмет.

Математика, як наука сформувалася в Стародавній Греції в VII-IIIст. до нашої ери, коли Фалес, Піфагор, Евклід та інші вчені систематизували відомі на той час математичні знання і викликали їх з точним обґрунтуванням. Тоді ж виникло і слово “математика”, яке в перекладі з грецької означає “знання”, “наука”.

Тепер математика потрібна всім. Без математичних обчислень не можна побудувати не тільки космічного корабля, електростанції, підводного човна, а й звичайного будинку.

Збільшується не тільки кількість наук, які вже не можуть обходитись без математики, а й обсяг математичних знань, використовуваних цими науками. Ось чому так важливо, щоб наша молодь мала ґрунтовну математичну підготовку.

Коротко мету викладання математиків загальноосвітній середній школі можна визначити так. Шкільний курс математики має забезпечити міцне і свідоме оволодіння системою математичних знань, умінь, які потрібні для загального розвитку учнів, для їх практичної діяльності в умовах сучасного виробництва, для вивчення для достатньо високому рівні споріднених шкільних предметів (фізики, креслення, хімії та ін.) і для продовження освіти.

Під загальним розвитком людини розуміють насамперед знання нею основ наук про природу, суспільство і людське мислення, найважливіших галузей виробництва, мистецтва і т. п. Школа повинна готувати освічених людей з широким кругозором, які знали б основи науки, розбиралися в основних галузях виробництва, володіли методами наукового пізнання.

Для загальної освіти дуже важливо теж ознайомити учнів з науковими методами дослідження, такими, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія тощо. І не лише ознайомити, а й озброїти учнів цими методами, щоб вони могли практично в конкретних ситуаціях аналізувати різні твердження, явища, проблеми, виділяти з них важливіші, систематизувати та класифікувати їх. Вивчення математики в цьому відношенні може дати дуже багато. Взагалі, математика і властивий їй стиль мислення – істотні елементи загальної культури сучасної людини.

Ознайомити учнів з цими елементами культури, дати їм мінімум математичних знань, які потрібно кожній людині, - це завдання покладене на вчителів математики.

Одне з найважливіших завдань шкільної математики – розвивати логічне мислення учнів.

Під логічним мисленням учнів розуміють послідовне і доказове мислення. Звичайно, у найпростіших випадках логічно мислити може кожна людина. Але там, де доводиться мати справу із складнішими об’єктами мислення, наприклад розрізняти н6еобхідні і достатні умови. Класифікувати тощо, людина з не досить розвиненим логічним мисленням пасуватиме. Отже, учням потрібні певні знання і навички. Зрозуміло, що розвивати логічне мислення можна і треба при вивченні всіх навчальних предметів, а не тільки математики. На уроках математики учні вчаться давати означення, наводити аналогії, доводити, ознайомлюються з основними законами логіки.

Головні методи і підходи у формуванні

математичних знань і навичок

Багато можуть і повинні дати уроки математики для розвитку операційно-алгоритмічного мислення, яке в епоху комп’ютерів відіграє особливо важливу роль для розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх просторової уяви, раціоналізаторських здібностей.

Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики.

Кожному учневі доведеться в майбутньому не раз лічити, вимірювати, обчислювати площі, об’єми тощо. Тому вчитель повинен подбати, щоб його учні робили все це впевнено і швидко. Багатьом доведеться користуватися мікрокалькулятором, таблицями, графіками. Отже, школа, повинна підготувати до цього всіх випускників. Учнів треба озброїти мінімумом знань, умінь, які необхідні їм для вивчення фізики, хімії, біології та інших предметів як у школі, так і в Вузах.

Говорячи про практичні застосування про практичні застосування, не треба забувати і міжпредметні зв’язки. З одного боку, на уроках математики бажано наводити приклади, відомі учням з курсу креслення, фізики, хімії та інших навчальних предметів, щоб вони, використовуючи математичні поняття, формули, теореми, дотримувались сучасної трактовки, сучасної термінології, сучасних методів розв’язування задач. Треба, наприклад, щоб учителі математики і фізики однаково розуміли поняття “функція”, “переміщення”, “вектор”, “величина” ці поняття по-різному, то про це слід чітко повідомити учнів.

Молодий вчитель працюючи з кількома десятками учнів, нерідко задумується над таким. Скільки його вихованців виберуть математику або близьку до неї науку своєю спеціальністю? Одиниці. Того чи ж пригодиьться їм у житті все те, про що говорить учитель на уроках математики?

Щоб правильно відповісти на це запитання, треба бачити не лише математичні факти, а й усе те, що дає математика для розвитку логічного мислення, просторові уяви, для загального розвитку.

Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно тому потрібне всім людям. Вивчення математики, особливо геометрії, сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.