Заробітна плата, Детальна інформація

Сутність відрядної (поштучної) заробітної плати полягає в тому, що за нею заробіток залежить від розмірів виробітку за одиницю часу. Затрати виробника за цією формою заробітної плати вимірюється кількістю і якістю виробленої продукції. Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на контролювання робітників, посилення конкуренції між ними. Першою найраціональнішою формою відрядної заробітної плати, що базується на хронометруванні робочого дня і встановлення норм виробітку для фізично найсильніших, найвитриваліших і найкваліфікованіших робітників, була система Тейлора (початок ХХст., США).

Правильно організована відрядна оплата праці створює у робітників заінтересованість у збільшенні випуску продукції установленої якості, підвищенні кваліфікації, застосуванні передових методів і прийомів праці.

Ефективне застосування відрядної форми оплати праці можливе за певних умов: наявності кількісних показників виробітку, з допомогою яких установлюють норми й розцінки та визначають заробіток відповідно до результатів праці; можливості й необхідності підвищення індивідуальної або групової продуктивності праці на даному робочому місці; забезпечення

науково обґрунтованого нормування праці і правильного обліку виконаної роботи, чіткого контролю за якістю продукції.

Загальний відрядний заробіток працівника визначається за формулою:

Зв= Рв ·В,

де В – виробіток робітником продукції належної якості за розрахунковий

період.

Рв –– погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи.

. Приклад. Необхідно визначити заробіток токаря за місяць, якщо відомо, що він виконав такий обсяг робіт: валики ступінчасті — 100 шт., розцінка — 26,4 коп.; втулки конічні — 500 шт., розцінка — 9,8 коп.; болти — 300 шт., розцінка — 7,2 коп. Звідси: Зв = 26,4-100+ 9,8-500+ 7,2-300 = 97 грн

Форми заробітної плати мають відповідати таким вимогам: найповніше враховувати результати праці, створювати передумови для постійного зростання ефективності та якості праці; сприяти підвищенню матеріальної заінтересованості працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці та якості продукції.

Форми оплати праці будуть ефективними лише в тому разі, якщо вони відповідають організаційно- технічним умовам виробництва. Отже, вибираючи форму оплати праці для певної категорії робітників, необхідно врахувати конкретні умови їхньої праці, специфіку виробництва тощо.

Відрядна і почасова форми оплати праці поділяються на кілька систем. Форма заробітної плати як економічна категорія означає внутрішню організацію процесу руху змінного капіталу, спосіб зв’язку між власністю робочої сили та результативністю її функціонування, а система заробітної плати відображає певний комплекс чинників, що визначають величину заробітної плати різних категорій найманих працівників у їхній (чинників) взаємодії та підпорядкованості (субординації).

Тарифна система заробітної плати - це система, що залежить від складності та ефективності праці, вираженої відповідним тарифним розрядом і ставкою, спрямованими на одночасне стимулювання найманих працівників на збагачення рис людин - працівника, підвищення якості товарів і послуг.

Наприклад, в автомобільній промисловості США передбачено від 14 до 18 розрядів. Тарифні системи оплати і посадові оклади службовців та інженерно - технічних працівників розробляють на основі різних трудових характеристик. Найширше при цьому використовують систему аналітичної оцінки, за якої тарифні ставки встановлюються залежно від складності виконуваних робіт, за такими групами чинників: кваліфікація виконавця (освіта, досвіт роботи, професійна підготовка), розумові та фізичні зусилля, відповідальність за матеріали, устаткування тощо, інші умови праці (тяжкі, непривабливі тощо). Тарифні ставки використовують таким чином, щоб стимулювати працівників до підвищення якості продукції, оволодіння суміжними професіями та ін.

Тарифні ставки, у свою чергу, розміщені у тарифній сітці, яка має 6 і більше розрядів, що відрізняються між собою у бік зростання на 10- 15%.

Системами відрядної форми оплати праці є: відрядно - преміальна, відрядно - прогресивна, непряма - відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а почасової - пряма почасова, почасова- преміальна, колективна (бригадна) почасова.

Преміальні системи заробітної плати - системи, що пов’язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю, передбачають застосування різних премій і стимулів у їх взаємодоповнюваності.

Їх застосовують там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна й виконується в темпі, що підлягає контролю певної особи або групи робітників (наприклад, в електротехнічному або транспортному машинобудуванні США). Поточний контроль за робітником зведено до мінімуму. Застосування преміальних форм оплати праці базується на прийомах відрядної та погодинної заробітної плати.

Серед преміальної системи розрізняють відрядно - преміальну і відрядно - прогресивну.

Відрядно - преміальна система заробітної плати - це така система оплати вартості робочої сили і виконання роботи, що передбачає сплату найманому працівникові певної суми за виконання норм виробітку і відповідної надбавки за їх перевиконання, але без прогресивного зростання розцінок. За норматив береться найменший можливий розмір виробітку, завдяки чому він поширюється на більшість робітників. Ця система передбачає інтенсифікацію праці, поліпшення морального та соціального клімату на підприємствах.

Погодинна - преміальна - поряд з виплатою посадових окладів або ставки за одиницю роботи, за досягнення певних якісних і кількісних показників виплачується премія, розмір якої встановлюється у відсотках до нарахованої заробітної плати.

Більшість преміальних систем передбачає застосування технологічної надбавки, розмір якої залежить від тривалості режимної частини робочого часу устаткування або від часу ручної праці бо вона стимулює зацікавленість робітників у скороченні ручної праці. Спеціальні премії виплачуються за дотриманням технологічної дисципліни, за безаварійну роботу або утримання устаткування в належному стані.

Відрядно - прогресивна система оплати праці - система оплати вартості робочої сили і виконання роботи, що передбачає виплату вищої прогресивної розцінки за виготовлений понад норму виріб і метою стимулювання вищої інтенсивності праці порівняно з середнім її рівнем в межах окремого підприємства або галузі.

Підвищення розцінок здійснюється за спеціально розробленою шкалою, яка може бути одно - або багатоступінчастою. При використанні преміальних систем заробітної плати необхідно орієнтуватись, передусім, на чітке системне визначення кінцевих результатів праці, їхню комплексну та об’єктивну оцінку. Важливо врахувати і те, що дієвість певних систем заробітної плати триває не більше двох років, що передбачає необхідність їх періодичного оновлення.

Проста погодинна - ставить оплату праці у залежність від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

Пряма відрядна - заробітна плата нараховується по встановлених розцінках за фактично виготовлену продукцію.

Акордна оплата праці - специфіка цієї системи полягає в тому, що доручена робота повинна бути виконана в певні терміни, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи, особливої ролі для нарахування зарплати не відіграє.

Опосередкована - відрядна - застосовується для допоміжних робітників, розмір оплати яких ставиться в залежність від результатів праці робітників, яких вони обслуговують

Колективні системи заробітної плати означають застосування таких систем оплати вартості робочої сили та ціни, а також ефективності праці найманих працівників, які передбачають виплату частини заробітків із преміального фонду, створюваного, в основному, із необхідного, а частково - і з додаткового продукту, виготовленого при їх використанні.