Заробітна плата, Детальна інформація

Застосування колективних форм оплати праці зумовлене зростанням усуспільнення виробництва, погіршенням якості товарів внаслідок впровадження індивідуальних систем заробітної плати, вимогами працівників.

Найпоширенішою формою колективної оплати праці є система „участі у прибутках”, згідно з якою за рахунок заздалегідь встановлені частки створеного найманими працівниками прибутку внаслідок застосування цієї системи формується преміальний фонд, з якого вони отримають частку зарплати.

Система „участі у прибутках” передбачає також виплату премій або й частини у формі цінних паперів. Натомість від робітників вимагають відмовитись від страйків. У випадку погіршення кон’єктури розміри преміальних витрат скорочуються і навіть зовсім припиняються. Робітники

не можуть вільно розпоряджатися акціями підприємства, на якому працюють. При переході на інше підприємство або з виходом на пенсію їм сплачують ринкову вартість акцій.

В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата і премії нараховуються всій бригаді, а потім нарахована сума розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованого кожним робітником часу з врахуванням його кваліфікації. Обчислення для цього роблять у такій послідовності:

Спочатку множать відпрацьований час кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і їх сумування знаходять заробіток всієї бригади за тарифними ставками;

Визначають відношення суми відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт приробітку);

Множенням заробітку по тарифній ставці кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку знаходять відрядний заробіток окремих членів бригади.

Номінальна заробітна плата - це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць у касі підприємства. Включає в себе відрахування на соціальне страхування і прибутковий податок. Вона характеризує рівень заробітної плати незалежно від зміни цін товари і послуги, тому є одним з факторів підвищення добробуту і рівня життя робітників. На одержану номінальну заробітну плату працівник має придбати продукти харчування, одяг, взуття, заплатити за комунальні послуги, та інші товари, необхідні для існування його самого та його сім’ї. Суттєво знижують номінальну заробітну плату чисельні податки та платежі. До того ж ціни на товари та послуги не є постійними, вони, як правило, зростають. Тому розміри номінальної заробітної плати не дають реального уявлення про реальний життєвий рівень працівника.

В Україні за січень – вересень 2004 року середньомісячна зарплата складає 565 грн. 94 коп., що становить 127% до відповідного періоду торік. Причому щороку середня зарплата зростає більш ніж на 20%

Реальна заробітна плата - це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату, очищену від відрахувань на прибутковий податок.

Виділяють такі фактори, які визначають рівень заробітної плати: 1.розмір номінальної заробітної плати; 2. рівень цін на товари та послуги; 3. розмір сплачуваних податків. Рух реальної заробітної плати визначається за такою формулою:

Ірзп =Інзп /Іц

де Ірзп – індекс реальної заробітної плати; Інзп - індекс номінальної заробітної плати; Іц – індекс цін на товари та послуги.

Ця формула показує, що номінальна і реальна заробітна плата необов’язково змінюється в одному і тому самому напрямі. Так, номінальна заробітна плата може зростати, а реальна знижуватись або залишатись незмінною. Бувають випадки, коли номінальна заробітна плата зростає меншими темпами, ніж знижуються ціни. У даному разі реальна заробітна плата зросте швидше номінальної зоробітної плати. Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знижується. Така ситуація має місце сьогодні в Україні.







Оплата праці в Україні

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У світовій економіці заробітна плата має чотири основні функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу, соціальну. Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не може виконувати цих функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20% відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності. Заробітна плата нині виконує інші функції, а саме:

збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;

забезпечення соціальних гарантій;

збереження попереднього статусу, пов'язаного із попереднім робочим місцем;

стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

посилення мобільності робочої сили.

Заробітна плата поділяється на основну, додаткову та інші компенсаційні витрати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вони встановлюються у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До складу додаткової заробітної плати включаються такі надбавки і доплати: