Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація

І я шептав крізь сон до когось гірко:

“Насійте тут густіше, сіячі!”

Не дописав, — готуюсь знов до бою,

А за плечима — спалені мости...

Беру листа в кишеню із собою —

Його ще треба завтра донести.

Ви не журіться, мамо, скоро-скоро

Я повернусь у наш розлогий сад...”

Знайшли його з листом під осокором,

Що гілкою “цілую” дописав (1,10).

Вчитель. У якій формі поетеса висвітлює тему війни?

Учень. В. Китайгородська написала вірш на тему війни у формі листа солдата до матері.

Вчитель. У якому районі Чернівецької області боровся ліричний герой вірша — солдат — проти фашистських загарбників? (Учні, при потребі, можуть скористатися картою Буковини, знайти населені пункти Грушівці й Слобідку, які розташовані у Кельменецькому районі).

Вчитель. Що означає вислів: “в нас між боями пил не опада”?

Учень. Вислів “в нас між боями пил не опада” означає, що точаться жорстокі бої, які пожирають захисників Батьківщини.

Вчитель. Яка ідея твору?

Учень. Ідея твору — осмислення трагізму війни, яка забирає людські життя (у вірші це підкреслено алегорично: замість солдата осокір “цілую” написав); сповідування людського оптимізму (скоро-скоро/ я повернусь у наш розлогий сад); оспівування синівської поваги до матері.

Словникова робота.

У словничок, розміщений у кінці зошита, учні записують термін “Умовчання, або Апосіопеза — стилістична фігура, яка фіксує незакінчену, зненацька обірвану думку, підкреслює натяк на особливу ситуацію, що потребує делікатності, неординарного розв’язання” (14, 701).

Вчитель. Яке значення у вірші має умовчання?

Учень. Не дописав, — готуюсь знов до бою,

А за плечима — спалені мости (1, 10)...

Умовчання у цих рядках означає, що “за плечима” солдата — не лише спалені мости, а й знищені вороги, допомога пораненим товаришам та багато-багато інших подій, в яких герой був безпосереднім учасником.

У іншому місці вірша:

“Ви не журіться, мамо, скоро-скоро

я повернусь у наш розлогий сад...”

під трьома крапками розуміємо раптову загибель солдата; він навіть не встигає дописати матері листа.

Вчитель. Зачитайте ще раз про себе другу строфу. Як ви її розумієте?

Учень. Солдат, п’ючи буковинську воду з криниці і вдихаючи пахощі люцерни уночі, згадує рідну домівку. У перерві між боями йому наснився сон про мирний час, коли він удома віддає тепло своїх рук рідній землиці, засіваючи її. І крізь сон він промовляє : “Насійте тут густіше, сіячі”. Промовляє “гірко”, бо свідомість не відпочиває — надто страшні видовища, побачені солдатом, не дають повного спокою.

Вчитель. Зачитайте рядки з вірша, в яких вказувалось би, коли пишеться вісточка до матері.