Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація
Методика вивчення творів різних жанрів
Як не будуть ці слова квітками,
Як не будуть морем і крильми,
Як небудуть полем і жінками –
Не прийми їх, земле, не прийми.
Як не будуть ці слова співати
Все, що вчили в літа і зими,
Як не зможуть лиха покарати –
Не прийми їх, світе, не прийми.
Як не стануть ці слова в надію
І в дорогу, що тебе спасе, –
Хай за сліпну я і занімію!
Все (1,5)
Вчитель. Яка тема вірша?
Учень. Тема вірша - поет і поезія.
Вчитель. Чому саме “Передмову” розміщено на початку збірки “Виноградна колиска”?
Учень. Збірка “Виноградна колиска” – перша книга, яку видала В. Китайгородська “Передмова” звучить наче пересторога, наче заклинання до усієї творчості (ліричний герой бажає собі: “хай за сліпну я і занімію”). Якщо вірші збірки не сприймуться читачем то лірична героїня ”заніміє” – бо вона не зуміла розгледіти світу з висоти поетичного злету.
Вчитель. Які засоби художньої мови наявні у вірші?
Учні. У вірші найчастіше застосовується порівняння у формі орудного відмінка – “квітками”, “крильми” і інші, персоніфікація – “Як не будуть ці слова співати Все, що вчили в літа і зими, як не зможуть лиха покарати,”, риторичні звертання: “Не прийми їх земле не прийми,” “не прийми їх світе, не прийми”, повтор епіфора.
Вчитель. Що ж ми розуміємо під “квітами”, “морем”, “крильми”, “полем і жінками?”
Учні. (Один з варіантів відповідей) Вірші повинні бути “квітками” і їх краса має викликати естетичну насолоду; “море” – слова повинні нести читача у безкраї простори природи, заглиблювати і спонукати до роздумів про навколишній світ, “крильми” – своєю фантастичністю поезії повинні збуджувати прагнення людської душі до злету; “полем” – твори мають підживлювати людину у хвилини моральної посухи – коли на душі тоскно, гірко, боляче; жінкам“ – вірші мають стати для читачи життям, другим диханням (адже жінки дають життя).
Варто зосередити увагу учнів на другій строфі (2 рядки):
Як не будуть ці слова співати
Все. Що вчили в літа і зими (1,5)
І зауважити, що тема природи є основною у ліриці В. Китайгродської. Ліричний герой. За яким вгадується сама поетеса, каже нам, що природа – це той вчитель, що природа – це той вчитель, що спонукає письменницю до письма. Слушно зауважує Тарас Шевчук про нашу поетесу: “Дерева, трави, щедротний весняний цвіт, різнобарв’я квітів і прудкий пташиний злет, нестримна бистрість гірських водопадів... Неначебто усе звичайне і природознавче, зовнішньо чітко означене для кожного з нас. Та тут якраз і потрібна сила таланту – потужна, неспинна, яка здатна оживити довколишній світ, послуговуючись зсередини освітленими, незвичними та промовистими метаморфозами і алегоріхми” (19,2).
Вчитель. Проаналізувавши вірш, сформулюйте ідею твору.
Учень. У вірші “Предмова” поетеса настоює на тому, що твори письменника повинні бути не голослівними, а викликати емоції. Спонукати до роздумів, зосереджувати увагу на розумному, сильному, красивому. Якщо ж це не вдається, то краще залишити нікому не цікаве і не потрібне, адже слова повинні стати “в дорогу”, “в надію” на спасіння.
ІV. Учні читають (кожен про себе) вірш “Пісня для матері”:
Пісня для матері
Ой веселики у небі голосні
ізронили на подвір’ячко пісні.
Як не будуть морем і крильми,
Як небудуть полем і жінками –
Не прийми їх, земле, не прийми.
Як не будуть ці слова співати
Все, що вчили в літа і зими,
Як не зможуть лиха покарати –
Не прийми їх, світе, не прийми.
Як не стануть ці слова в надію
І в дорогу, що тебе спасе, –
Хай за сліпну я і занімію!
Все (1,5)
Вчитель. Яка тема вірша?
Учень. Тема вірша - поет і поезія.
Вчитель. Чому саме “Передмову” розміщено на початку збірки “Виноградна колиска”?
Учень. Збірка “Виноградна колиска” – перша книга, яку видала В. Китайгородська “Передмова” звучить наче пересторога, наче заклинання до усієї творчості (ліричний герой бажає собі: “хай за сліпну я і занімію”). Якщо вірші збірки не сприймуться читачем то лірична героїня ”заніміє” – бо вона не зуміла розгледіти світу з висоти поетичного злету.
Вчитель. Які засоби художньої мови наявні у вірші?
Учні. У вірші найчастіше застосовується порівняння у формі орудного відмінка – “квітками”, “крильми” і інші, персоніфікація – “Як не будуть ці слова співати Все, що вчили в літа і зими, як не зможуть лиха покарати,”, риторичні звертання: “Не прийми їх земле не прийми,” “не прийми їх світе, не прийми”, повтор епіфора.
Вчитель. Що ж ми розуміємо під “квітами”, “морем”, “крильми”, “полем і жінками?”
Учні. (Один з варіантів відповідей) Вірші повинні бути “квітками” і їх краса має викликати естетичну насолоду; “море” – слова повинні нести читача у безкраї простори природи, заглиблювати і спонукати до роздумів про навколишній світ, “крильми” – своєю фантастичністю поезії повинні збуджувати прагнення людської душі до злету; “полем” – твори мають підживлювати людину у хвилини моральної посухи – коли на душі тоскно, гірко, боляче; жінкам“ – вірші мають стати для читачи життям, другим диханням (адже жінки дають життя).
Варто зосередити увагу учнів на другій строфі (2 рядки):
Як не будуть ці слова співати
Все. Що вчили в літа і зими (1,5)
І зауважити, що тема природи є основною у ліриці В. Китайгродської. Ліричний герой. За яким вгадується сама поетеса, каже нам, що природа – це той вчитель, що природа – це той вчитель, що спонукає письменницю до письма. Слушно зауважує Тарас Шевчук про нашу поетесу: “Дерева, трави, щедротний весняний цвіт, різнобарв’я квітів і прудкий пташиний злет, нестримна бистрість гірських водопадів... Неначебто усе звичайне і природознавче, зовнішньо чітко означене для кожного з нас. Та тут якраз і потрібна сила таланту – потужна, неспинна, яка здатна оживити довколишній світ, послуговуючись зсередини освітленими, незвичними та промовистими метаморфозами і алегоріхми” (19,2).
Вчитель. Проаналізувавши вірш, сформулюйте ідею твору.
Учень. У вірші “Предмова” поетеса настоює на тому, що твори письменника повинні бути не голослівними, а викликати емоції. Спонукати до роздумів, зосереджувати увагу на розумному, сильному, красивому. Якщо ж це не вдається, то краще залишити нікому не цікаве і не потрібне, адже слова повинні стати “в дорогу”, “в надію” на спасіння.
ІV. Учні читають (кожен про себе) вірш “Пісня для матері”:
Пісня для матері
Ой веселики у небі голосні
ізронили на подвір’ячко пісні.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021