Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація
Методика вивчення творів різних жанрів
Куди летять сі сиві поїзди,
Кого вони несуть в собі і звідки (2, 58)?
У цих роздумах-запитаннях крізь призму суму проступають філософські осмислення життя і смерті: одні рухаються “поїздами”, затурбовані, заклопотані, а інших вже немає.
У збірках В. Китайгородської зустрічаються вірші різні за своїм звучанням. Поетеса намагається підпорядкувати форму вірша його змістові, створює різні за формою рядки, що позначають ритм вірша.
Віршова мова, на відміну відміну від прозової, ритмічно-організована, що є однією з умов її емоційності, виразності. Співвіднесеність за кількістю наголошених і ненаголошених складів, наявність рим, поділ на стопи у віршах В. Китайгородської говорить про те, що її поезія твориться у руслі силабо-тонічної системи віршування.
Її поезія багата на різні розміри. Із двоскладових стоп поетеса найчастіше застосовує хорей, але постійно, де це необхідно, використовує пірихій – “заміна ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів” (14, 549). Найуживанішим є п’ятистопний чи шестистопний хорей:
Стану я у світовім огромі –
хоч бери й ніколи не вмирай,
бо якраз весна у нашім домі,
бо роботи непочатий край (1,8).
(( ( ( ( ( ( (( ( (( (
( ( (( ( (( ( ( ( ((
( ( (( ( (( ( (( ( (( (
( ( (( ( (( ( (( ( (( ((
Шестистопний хорей:
Ой веселики у небі голосні
І зронили на подвір’ячко пісні.
Вийшла мати виглядати, як летять,
Може, з вирію вертаються літа (1,16)?
( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
(( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
(( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
У двох попередніх прикладах, як і в більшості віршів фіксуємо усічені стопи.
Використовує поетеса і п’ятистопний ямб:
Холодний хрест, безмовний камінь,
І стежка відійшла убік...
Тут, відгороджений віками,
Кого вони несуть в собі і звідки (2, 58)?
У цих роздумах-запитаннях крізь призму суму проступають філософські осмислення життя і смерті: одні рухаються “поїздами”, затурбовані, заклопотані, а інших вже немає.
У збірках В. Китайгородської зустрічаються вірші різні за своїм звучанням. Поетеса намагається підпорядкувати форму вірша його змістові, створює різні за формою рядки, що позначають ритм вірша.
Віршова мова, на відміну відміну від прозової, ритмічно-організована, що є однією з умов її емоційності, виразності. Співвіднесеність за кількістю наголошених і ненаголошених складів, наявність рим, поділ на стопи у віршах В. Китайгородської говорить про те, що її поезія твориться у руслі силабо-тонічної системи віршування.
Її поезія багата на різні розміри. Із двоскладових стоп поетеса найчастіше застосовує хорей, але постійно, де це необхідно, використовує пірихій – “заміна ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів” (14, 549). Найуживанішим є п’ятистопний чи шестистопний хорей:
Стану я у світовім огромі –
хоч бери й ніколи не вмирай,
бо якраз весна у нашім домі,
бо роботи непочатий край (1,8).
(( ( ( ( ( ( (( ( (( (
( ( (( ( (( ( ( ( ((
( ( (( ( (( ( (( ( (( (
( ( (( ( (( ( (( ( (( ((
Шестистопний хорей:
Ой веселики у небі голосні
І зронили на подвір’ячко пісні.
Вийшла мати виглядати, як летять,
Може, з вирію вертаються літа (1,16)?
( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
(( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
(( ( (( ( ( ( (( ( ( ( ((
У двох попередніх прикладах, як і в більшості віршів фіксуємо усічені стопи.
Використовує поетеса і п’ятистопний ямб:
Холодний хрест, безмовний камінь,
І стежка відійшла убік...
Тут, відгороджений віками,
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021