Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація

У білої тітки –

чорна похоронка (1,24).

У третьому вірші цього циклу наскрізно виступає тема суму, бо гине молодий хлопець “Іванко”, йде в небуття. В останній строфі незавершеність думки спонукає читача до уявлення подальшої долі “дівки-вдови”; вона, мабуть, буде сумною:

Лиш завіє снігом,

завиє совою…

Так вона і стане

дівкою-вдовою (1,25)…

У збірці “Виноградна колиска” в останньому вірші фіксуємо обрив, адже речення можна продовжувати і продовжувати, бо природа багатогранна:

Десь я маю тут скінчитись:

край дороги, край любові,

покінець густого жита,

на окраєні дощу (1,50)…

досить часто для виділення потрібного слова або виразу, для підкреслення його важливості В. Китайгородська використовує повтори одного і того ж слова, морфеми чи близьких за значенням слів:

Десь я маю тут лишитись:

на півподиху, півслові,

у дзвіночки перелита,

перешептана хвощу,

перенесена бджолою,

пересипана грозою,

перестелена вітрами,

переказана людьми. (1,51)

Вживання повторів часто робить твори нашої авторки схожими до народних пісень. Наприклад:

Сину мій, сину,

болю мій, болю (1,24)

Зозулько, зозулько,

що ти змене чуєш (1,24)7



Журавлики, журавлі,

де літали, ви, малі (1,27)?