Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація

Чиїсь роки збиралися у зграю,

І не хотіли, та прийшла пора (1,40).

“Свіча” у вірші “Се вже та пора” символізує незворотній плин часу:

І прозору льодяну свічу

Нам уже ніколи не тримати (2,40).

Чорний колір у циклі “Фрагменти озвученого кіносценарію” “З голосу війни”, як і в народній творчості, означає журбу, горе, нещастя. Поетеса називає вибух “чорним”, бо він приносить смерть, сльози.

Лиш скрипнула хвіртка,

Як чорна ворона…

У білої тітки –

Чорна похоронка (1,24).

У вірші “Канадці українського походження в музеї Ю. Федьковича” В. Китайгородська використовує символ, створений Богданом Лепким (вірш “Чуєш, брате мій”), журавлі. Він означає українських емігрантів:

Журавлики, журавлі,

де літали ви малі,

та од рідної землі,

сиве пір’я на крилі (1,270.

Поетеса вдається і до своєрідних художніх засобів, зокрема до алітерації. “Найдовший день. Найменша ніч мізерна”. Часте використання у побудові слів літери н підкреслює чергування дня і ночі; ці приголосні звучать, наче стрілки годинника, що відбивають секунди, хвилини, години.

Мені так за голосом тим банно,

дощ іде на нього, не стає.

Може, то переказала мама,

Що вже літо кінчилось моє (1,22) -

бачимо, що часте вживання літери о (асонанс) надає віршеві сумного звучання.

Часте повторення літер і та а у вірші емоційно впливає на читача, підкреслює біль при виконанні жахливої дії:

Лиш місяць у хмарі

і голуби у парі,

а Іванку випікають

оченята карі (1,24).

Для того, щоб виділити щось важливе в зображуваному предметі, письменники не тільки добирають відповідні слова, а й певним чином сполучають їх у реченнях, використовуючи різні засоби поетичного синтаксису.

Для надання вислову нового відтінку автор використовує засіб перестановки слів у реченні. Це також сприяє їх увиразненню. Така фігура поетичного синтаксису називається іневерсією

:

x