Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація

Приморозки, приморозки білі,

приморозки стеляться селом (1,18).

Повтор з метою підкреслення ознак слави, які є оманливими, негативними використаний у вірші “Слава – ся жінка ласкава”:

Слава – ся жінка ласкава:

Ось – її груди високі,

Ось – її крила широкі,

Ось – її слів діадеми,

Ось – її довгі цілунки,

Ось – її пишні Едеми…

Ось – її мить і часинка,

Грудка глибокого глею.



Слава – невінчана жінка.

Ти – не набудешся з нею (2,59).

Дуже часто у творах поетеси слова, словосполучення чи речення повторюються на початку речення або віршованого рядка чи строфи – це анафора, яка використовується для виділення певних слів та надання віршові емоційного забарвлення та виразності:

Воно [“біле полотно снігу”] царівні – на весільні ризи,

Воно прошачці на тонкі торби,

Воно голубці – на подвір’я сизе,

Воно – туман забудку на гриби (1,11),

або

А мені задумою – до серця.

А мені за словом – йти у люди.

А мені за голосом – до моря.

А мені за правдою – до Правди, -

лише вона в посуху не міліє (2,9).

Анафоричними повторами починаються деякі строфи ліричного вірша. Це дає можливість підкреслити, виділити основну думку. Наприклад у “Вірші без початку й кінця” саме з топомого повтору слова “хочеться” на початку строфи плюс три крапки, що означають продовження думки, надає творові нескінченності, що відповідає назві:

… Хочеться вдихнути просто диму

З листя що було моїм плащем.

Хочеться зайти в бентежну глину

Може майстром, може, лиш дощем.