Методика вивчення творів різних жанрів, Детальна інформація

замикає небо голубе (1,43) –

у звертанні звучить сум прощання і з теплом, земним листям перелітними птахами.

Застосовує поетеса і риторичні запитання:

На тому світі, де лиш весни,

де лиш пісні і солов’ї,

чи я умерла, чи воскресла,

чи се вже яблука мої (1,.19)?

Ліричний герой цього твору розмірковує про плинність часу, про, “літечка-човни” поетеса передає це за допомогою питального речення :

А хто знає, хто скаже, чи вони,

чи пливуть у небі літечка-човни (1,16)?

У період війни на села майже не було чоловіків усі пішли воювати. Тому і не ходила по селу “Маланка”, адже учасники її – лише чоловіки та хлопці. Ось як цей момент описує ця поетеса:

А за вікном зима, біла ніжна,

проситься до хати з колядкою:

“Ой чин-чику, Васильчику,

посію ж тебе в городчику…”

Чи причулося, чи приснилося,

чи само собі голосилося? (1,26)

У тузі за коханим жінка стає схожою на “ружу” “що опадає листям”. І ось лірична героїня запитує, чи бачив хто такий глибокий сум:

Чи бачив хто, щоби людина,

як ружа опадала листям?! (1,46)

Запитуючи

Де та межа? Де ті кордони? (1,14),

лірична героїня стверджує, що для щасливої людини світ безмірний.

У вірші “Я не суддя” лірична героїня хоче не помічати проблем світу, бо від усвідомлення їх стає моторошно. Але такого бути не може, бо зрячу і мислячу людину не оминуть гіркі роздуми. Зрозумівши це лірична героїня запитує:

Я не суддя?! Я вільна?! Я?

Я не закована у шати (2,46)?

“Чи змінить до невпізнанності час людину? – запитує себе лірична героїня (“Я прокинусь в старості”) у такій формі:

Чи мене пізнає ця дорога,

Ся калина визнає чи ні (2,56)?..

У вірші “Реквієм” ліричний герой запитує: