Кримінальна відповідальність за службові злочини, Детальна інформація

Від злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального Кодексу, службове підроблення, відповідальність за який встановлена ст. 158 і ч. 3 ст. 160 Кримінального Кодексу, відрізняється в основному предметом злочину. За ст. 158 Кримінального Кодексу відповідальність настає лише тоді, коли здійснюється фальшування виборчих документів: списки виборців, бюлетені для таємного голосування, протоколи зборів, конференції чи з'їзду партії про висування кандидата в депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови або Президента України, протоколи засідання дільничних, окружних або центральної виборчих комісій, особистих документів кандидата (заяви, декларації про доходи тощо). Предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 160 Кримінального Кодексу, є відповідні документи референдуму. Крім того, зазначені злочини різнить ще й те, що поряд з іншими службовими особами суб'єктами спеціальних видів службового підроблення називає членів виборчих комісій та членів комісії з референдуму. Різними є і об'єкти посягання: якщо основним безпосереднім об'єктом службового підроблення, передбаченого ст. 366 Кримінального Кодексу, є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення, то основним безпосереднім об'єктом службового підроблення, передбаченого ст. 158 і ч. 3 ст. 160 Кримінального Кодексу, є такий вид політичного права громадян як виборче право.

2.4. Службова недбалість

Службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян , або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб [23.С.922].

Основний безпосередній об'єкт службової недбалості аналогічний з основним безпосереднім об'єктом зловживання владою або службовим становищем. Факультативним додатковим об'єктом тут можуть виступати різного роду блага - права і свободи людини і громадянина, власність тощо.

З об'єктивної сторони службова недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності:

дія або бездіяльність службової особи;

наслідки у вигляді істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб;

причинний зв'язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Службова недбалість може мати такі форми:

1) невиконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них;

2) неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов'язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання неї по службі. У теорії кримінального права такий вид службової недбалості називають «чистою» бездіяльністю - коли службова особа повністю не виконує свої обов'язки.

Неналежне виконання обов'язків - це такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Тобто це таке виконання своїх обов'язків, яке не повністю відповідає інтересам служби. Такий вид службової недбалості називають «змішаною» бездіяльністю, при якій службова особа виконує свої обов'язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Аналіз практики показує, що типовим для службової недбалості є системне невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків. Однак відповідальність за ст. 367 Кримінального Кодексу не виключається і за наявності одного факту такої поведінки службової особи, якщо вона призвела до передбачених цією статтею наслідків.

Так, «Вироком Роздільнянського суду Одеської області від 8 серпня 2002 р. Н. засуджено: за ч. 1 ст. 367 КК— на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах митниці строком на один рік три місяця.

Як визнав суд, Д., який працював інспектором митниці, 23 жовтня 2001 р., через неналежне ставлення до своїх службових обов’язків, не зобов’язав пасажирів одного з автобусів заповнити митні декларації, не здійснив огляд їх багажу, в результаті чого не було стягнуто із пасажирів мита в сумі 2100 грн.».

Слід підкреслити, що відповідальність за ст. 367 Кримінального Кодексу настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило істотну шкоду, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи. Іншими словами, службова особа може відповідати за результати такого роду правової бездіяльності, якщо обов'язок відповідним чином діяти юридично був включений до кола службових повноважень такої особи. У цьому зв'язку особливого значення набуває точне встановлення правової регламентації функцій службової особи. Вчинення або не вчинення дій, які не входять до кола службових обов'язків службової особи, не можуть бути їй інкриміновані. Недопустимими є звинувачення в службової недбалості за допомогою неконкретних формулювань, наприклад, таких як «службова особа недбало ставилась до виконання своїх службових обов'язків», «винний допустив злочинну службова недбалість» тощо. Виходячи з цього, у кожній справі про злочинну службова недбалість слід встановлювати, у чому конкретно проявилась злочинна службова недбалість, які саме службові функції не були виконані службовою особою чи були нею виконані неналежним чином, яким нормативно-правовим актом вони регламентовані.

Обов'язок діяти певним чином, виконати відповідну дію може бути покладено на службову особу законом, указом, постановою, розпорядженням, наказом, інструкцією тощо. Однак для притягнення службової особи до кримінальної відповідальності за службова недбалість недостатньо встановити лише те, що на неї відповідним правовим актом було покладено обов'язок діяти відповідним чином. Для цього необхідно встановити, що особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Невстановлення такої реальної можливості виключає кримінальну відповідальність за службова недбалість. Практика виробила типові фактори для визначення можливості (чи неможливості) виконання службовою особою своїх обов'язків, які можуть бути об'єктивними чи суб'єктивними.

До об'єктивних факторів відносять зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів). Для суб'єктивних факторів характерні особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

Закон [2.ч.1.Ст.367] передбачає, що злочинною службова недбалість визнається тоді, коли невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків має місце через несумлінне ставлення до них. Ця вказівка закону відноситься, насамперед, до характеристики злочинної поведінки винної особи. Це значить, що при службової недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно) або взагалі не виконує дії, які входять до її компетенції.

Склад злочинної службової недбалості передбачає заподіяння істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб. Відсутність істотної шкоди при неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального Кодексу.

Аналіз роз'яснень Пленуму Верховного Суду України показує, що вища судова інстанція пропонує кваліфікувати як службова недбалість (при наявності необхідних ознак складу злочину), зокрема: допущення службовою особою розкрадання, втрати чи пошкодження матеріальних цінностей, їх недостачі; порушення правил техніки безпеки, промислової санітарії або інших правил охорони праці службовими особами, на яких за їх службовим становищем на підставі наказу, службової інструкції або спеціального розпорядження безпосередньо не покладено забезпечення дотримання зазначених правил на відповідній виробничій ділянці або здійснення контролю за їх виконанням; діяння службових осіб, які допустили введення в експлуатацію нових або реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних чи інших об'єктів без очисних споруд; необережне порушення службовою особою порядку використання земель, забруднення та інші подібні дії.

Слід відзначити, що для кваліфікації діяння за ст. 367 Кримінального Кодексу необхідно встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних функцій або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке виконувалось як виконання професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість (наприклад, застосування лікарем неправильного лікування, невдала операція і т. п.).

Шкода, заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію службової особи або з інших обставин, що не залежали від неї і не давали можливості справитись належним чином з роботою, не дають підстав говорити про наявність злочинної службової недбалості. Так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.

У деяких статтях Кримінального Кодексу передбачено спеціальні види службової недбалості при наявності необережної форми вини і вчиненні цих злочинів службовою особою. Встановлення ознак спеціального виду службової недбалості виключає застосування ст. 367 Кримінального Кодексу. Наявність загальної та спеціальних норм, що передбачають відповідальність за службова недбалість, потребує встановлення у кожному конкретному випадку службової недбалості того, що було порушено службовою особою - загальні службові обов'язки чи спеціальні правила. Якщо мало місце порушення спеціальних правил, то застосовується спеціальна кримінально-правова норма.

Суб'єктом службової недбалості може бути лише службова особа. Невиконання або неналежне виконання службових обов'язків неслужбовою особою, якщо таким діянням заподіяна істотна шкода, не утворює складу службової недбалості і за наявності для того підстав може бути кваліфіковано як злочин проти особи чи власності. Разом з тим, у судовій практиці зустрічаються випадки необґрунтованого засудження за службова недбалість неслужбових осіб. Наявність суб'єкта злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального Кодексу, у таких випадках суди визначають, зокрема, лише на підставі договору між працівником і адміністрацією про повну майнову відповідальність. Між тим, для визнання такого працівника суб'єктом злочинної службової недбалості необхідно також, щоб поряд з обов'язками по безпосередньому зберіганню майна матеріально-відповідальна особа виконувала повноваження по управлінню чи розпорядженню цим майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Не можна кваліфікувати за ст. 367 Кримінального Кодексу заподіяння істотної шкоди державним, громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб внаслідок невиконання або неналежного виконання не службових, а професійних обов'язків, наприклад, педагогом або лікарем.

Службова недбалість - це єдиний службовий злочин, який вчиняється з необережності. Отже, з суб'єктивної сторони цей злочин характеризується тільки необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковажно розраховує на їх відвернення) або злочинної службової недбалості (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотної шкоди, хоча повинна була і могла це передбачити). Якщо буде встановлено, що за обставинами справи службова особа не повинна була або не могла передбачити настання суспільно небезпечних наслідків, суб'єктивна сторона складу службової недбалості відсутня.

Дослідження судової практики у справах про службова недбалість показує, що неправильне встановлення суб'єктивної сторони призводить до помилок у застосуванні кримінального закону.

Кваліфікуючою ознакою цього злочину є невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.