Пласт, Детальна інформація

1 Припинити негайно всяку діяльність пластових секцій, куренів і гуртків, які стояли під опікою ж філій або осіб Довірся Товариства;

2 Описати все майно, яке має на даний час Пласт і передати у Головний

Відділ Краевого Товариства;

3 Зберегти майно до подальших вказівок Головного відділу.

Так припинив свою діяльність український "Пласт", хоч і окремі гуртки і після цього продовжували діяти нелегально на свій страх і ризик так, старші пластуни Станіславського куреня " Довбу шівці" діяли при туристичному товаристві "Чорногора", дівчата - пластуни діяли при філіях "Союзу Україн-ок". Багато колишніх пластунів влились в молодіжні товариства "Луг" та "Со-кіл",

2 листопада 1930 року в Празі відбувся пластовий з'їзд на якому було створено Союз Українських Пластових Емігрантів (СУПЕ), який замінив ліквідовану Верховну Пластову Раду і продовжував діяльність відділів в еміграції.

Отже, "Пласт" як українська дитячо-юнацька організація відіграв прогре-сивне значення в становленні і розвитку української молоді через вміле поєд-нання навчально-виховного процесу з працею та загально фізичним розвит-ком.

У "Пластовій державі" молодь готувалась до державного життя, вчилась боротисьз життєвими труднощами, свідомо розуміти свою роль і місце в суспільстві, підпорядковувати свої власні інтереси на благо загальної справи-за кращу долю України та її народу.

Життєвим стержнем пластової ідеології є "виховання повновартісних громадян України". Можливо, це не зовсім точне формування, але загалом воно виглядає найбільш прийнятним.

Розділ4 Роль та досягнення Пласту в Україні

4.1Етапи дії Пласту

Перший етап дії Пласту

Перший короткий етап побудови пластової організації перед першою сві-товою війною це втілення ідеї скавтового виховання у конкретні виховні завдання внутрі українського народу для заспокоєння його потреб. Тоді пос-тають, незалежно від себе, кілька огнищ пластової виховної ідеї. Перше огни-ще було у середньошкільному середовищі. Ідейно та організаційно офор-млює його Олександер Тисовський, тоді середньошкільпий учитель. Другий осередок, найдинамічніший, що його зорганізував і проводив ним тоді сту-дент Іван Чмола, зважаючи на політичну ситуацію та воєнні настрої, пряму-вав до підготови студентів до військової служби. Для практичного пластово-го вишколу пластуни влаштовували прогулянки в поле, мандрівки в гори, а також організували перший табір в Карпатах. Іван Чмола включив у пласто-вий вишкіл теж і військові вправи. Тож природнім завершенням цього етапу було включення пластунів у ряди Українських Січових Стрільців, а згодом – у часі постання Української Держави 1918 року – у ряди українських виз-вольних армій. У рядах армій були не тільки студенти, але і старші юнаки. Підтвердженням цього, було звернення коменданта УСС Михайла Галу-щинського, в якому він покликується на військовий вишкіл пластунів та на готовість пластової молоді служити батьківщині.

Другий етап пластової дії

Та повна реалізація виховної мети Пласту здійснюється в другому етапі дії Пласту у післявоєнних 1920 до 1930 роках. Тоді спонтанно, за зразками Оле-ксандра Тисовського, підновлювалися та творилися нові пластові частини у різних школах Галичини. Найсильнішим стимулом дії пластових частин було бажання активно виявити свої патріотичні почування, виплекані подіями виз-вольної Боротьби. Вояки, що поверталися додому після припинення воєнних дій, не зважаючи на програну, не були зневірені, їх оптимізм випливав із пла-стової настанови до життя, а патріотичні почування вони черпали із створе- ного вже тоді ними Міту Великого Чину. Ідея жертовности у службі наро-дові, – виплекана і задокументована жертвою життя учасників визвольної боротьби, викликувала бажання наслідувати, вирощувати культ гарту духа і тіла.

Мандрівки по рідній землі поглиблювали почуття зв’язку із своїм народом. Любов і пошана для героїв визвольної боротьби спрямовувала перші манд-рівки пластунства шляхами УССтрільців. Перші пластові табори праці для впорядкування цвинтарищ Маківки, Лисоні, а згодом часті мандрівки на Маківку, Лисоню, Ключ, піклування могилами поляглих у боротьбі за волю на місцевих цвинтарях – це все вияви активного культу героїв. Мандрівки ж по Карпатах, Поділлі, Волині, Поліссі поглиблювали почуття соборности.

Життя у природі стало чи не найсильнішим формуючим чинником у сис-темі пластового виховання. Мандрівки і табори давали молоді середовище і нагоду для практичного примінення школення характеру, вироблювання си-ли волі, духового та фізичного гарту. Відомо ж, що життя у молодечих гру-пах та таборування розвиває суспільний змисл у молоді, дає стільки нагод для виладування молодечої енергії, заспокоєння потреби активности.

Децидуючим чинником, що поставив пластові табори у центрі виховної дії, був безпосередньо діючий приклад найкращого реалізатора пластового ви-ховання – Івана Чмоли. Комендант першого обласного табору на Кам’янці біля Підлютого в Карпатах, а потім перших таборів на Соколі (табір на Соко-лі будував сам із пластунами), надав пластовим таборам своєрідного стилю так у змісті, як і в формі. Стилю, що базувався на ставленні високих вимог до себе як провідника, а потім до інших – співробітників та виховників. Чмола знайшов послідовників такого пластового виховання серед підростаючих провідників, і завдяки цьому табори стали найсильнішим чинником пласто-вого виховання, зокрема в часі нелегальної дії Пласту (1930 – 1939 рр.).

Велику атракційну силу Пласту, що активізувала у ньому молодь, треба вбачати у його самовиховній методі. Почуття молоді, що це її молодеча організація, в якій вона осягне те, що сама зуміє зробити, плекало амбіції. Можливість формувати себе самих, децидувати про себе, про самостійність своїх рішень та досвід із власної дії активізували духові сили молоді, давали поле для ініціативи.

І вкінці приклад таких пластових виховників як Іван Чмола, Олена Степа-нів, Дарія Навроцька, Сірий Лев, Никифор Гірняк, Теодор Поліха, потягав, визначував міру пластовій поставі та визначував життєві ідеали. Через те і принцип елітарности вимагав ставлення вимог до себе самого, щоб дорівняти тим стандартам, які подавали провідники своїм життям.

b

h

j

h’o

j

l

v

h’o

h’o

h’o