Пласт, Детальна інформація

28 Знання товариських форм.

29 Після складання третього іспиту пластун -розвідник отримував звання " пластуна''. Для цього потрібно було знати і вміти: Рік служби від другого пластового іспиту:

30 Історія і географія України до найдавніших часів із значенням

етнографії. Нарисування карти України насліпо.

31 Три іспити вмілости, один із санітарної служби, другий вказаний і із

чужої мови, третій довільний ( другий головний ).

32 Виказатися про два відбутих табори інструкторського типу.

33 Плавання.

34 Ведення і приготовления гуртка новаків, учасників або прихильників.

35 Доставления матеріалу до пластового часопису.

36 Користуватись суспільною працею як:

організування нових пластових частин, праця у читальні Просвіти, Рідній Школі, Лузі, Соколі, кооперативі та ін.

Придбання 5 доларів американських на пластові цілі через

представлення концерту, коляду, виставу та ін.

Принаявність ума.

37 Доказ розуміння преси.

Щоб отримати найвище пластунське звання - "гетьманський пластун -скоб", необхідно було крім трьох пластунських іспитів скласти ще п"ять по-чесних іспитів (на вибір пластуна). Так. почесний іспит по бджільництву ви-магав таких знань, як: "годівлі пчіл, наявність посвідки про відбуту практику у заводового або практичного пасічника і знання важнішої літератури по бджільництву".

Дівчині - пластунці, щоб здати іспит по куховарству, необхідно було пока-зати "вміння без помочи розпалити вогонь, зладити кухню, зварити зовсім правильний обід з звичайних страв.Спекти хліб чи булку. Накрити старанно до столу і чисто подати. Умити чисто і зручно посуд. Варити чай, каву і какао".

Приймали почесні іспити фахівці з цих спеціальностей. Тут доречно відз-начити, що система "почесних іспитів", яка практикувалась у "Пласті", існує сьогодні в системі народної освіти у вигляді профорієнтації, де учні здобу-вають певну фахову підготовку в школах чи через профцентри.

В той час система професійної підготовки при пластовій організації мала важливе значення, так як молодь, а особливо сільська, могла безплатно здо-бути фахові навики і навіть практикувати, відкривати свою майстерню. Тому батьки радо дозволяли своїм дочкам і синам записуватися до " Пласту ", де їх вчили " всього того, що зробить їх вторинними членами суспільності і усві- домити свого значення".

Аналіз хроніки пластового життя показує, що робота ця була різноплавною, і в основному пластуни старались робити корисні справи для українського громадства. Пластунів вчили самостійно, чесною працею заробляти гроші, які використовували для благодійних цілей. Така діяльність заохочувалась в Пласті" особливо.

Так , пластуни Львівського куріння ( полку ) протягом грудня-січня 1920-21 рр. носили обіди політв'язням Львівських тюрем, влаштовували для дітей-сиріт і інвалідів Миколаївські вечори. Новорічні ялинки, ходили з колядою та щедрівками.

Пластуни з куріння ім. М.Павлика ( Косів ) проводили щороку " Св"ято Української Матері „ до якого всі пластуни виготовляли подарунки дя своїх матерів і матерів- вдів, готували для них " Честний вечір " і давали урочистий концерт.

При 19 пластовому полку в Коломиї діяли санітарний, малярський та два гуртки по реєстрації та переплетенню книг. Львівський 2 пластовий полк славився своїм театральним гуртком " Шум", який давав благодійні теат-ральні виступи. При пластовому курені ім. Святослава Завойовника в с Па-велче ( Станіславськийповіт) діяли гуртки шевський, столярський, бджіль-ництва, парихмахирська "Чуб" та майстерня по пошиттю м"ячів. Протягом 1926 року повелецькі пластуни заробили 326 золотих, із яких 5 злотих поже-ртвували місцевій " Просвіті", 50 злотих на власну бібліотеку, 23 злотих вклали у розширення своїх майстерень.

З 1922 року пластуни за рішенням верховної Пластової ради відрахувати

1 % своїх доходів на розвиток " Рідної школи ".

Пластуни міста Станіслава з 1926 року почали акцію " Пласт-селу", суть якої полягала у допомозі налагодження пластового життя на селі, а також проведення спільних історико-просвітницьких, культурних та спортивних звходів.

Особливу увагу приділяли пластуни навчанню своїх членів у школі. Кож-ний пластовий гурток був пройнятий круговою порукою взаємодопомоги

і слідкував за тим. щоб не було невстигаючих учнів і другорічників, бо це не тільки кидало пляму на пластовий гурток, але й "підривало наші економічні і моральні сили в нашій боротьбі". Так, хто погано вчився, до "Пласту" не при-ймали, а невстигаючим пластунам організовували негайну допомогу для вип-равлення становища.

На час літніх канікул Верховна Пластова Рада давала завдання збирати іс-торично-краєзнавчий, етнографічний матеріал з метою кращого пізнання рід-ного краю, а також для організації краєзнавчого музею при Львівському кані.