психофізіологічні особливості молодших школярів після ЧАЕС, Детальна інформація

На третьому місці кровоносна система: зріс рівень онкологічних захворювань крові (лейкози, лімфогранулематози), рівень анемії (особливо у дітей), об’єктивні порушення серцево-судинної системи традиційними способами виявити не вдається, але єхо-кардіограф показує рані зміни у серцево-судинній системі, як наслідок, виросла кількість ІБС стенокардії, інфарктів. Слід також відмітити, що інфаркти дуже «помолоділи». Реєструються здебільшого у осіб віком 40-60 років – значна ж частина інфарктів знаходиться в межах 40-50 років.

Четверте місце займає кишково-шлунковий тракт: ерозійні захворювання шлунку та цибулини шлунку (гастрити, виразки, бульбіти та ін.), як наслідок зростає і кількість онкозахворювань шлунку та стравоходу. У близько 70 % піддослідних печінка збільшена, але ультразвукове дослідження не виявляє функціональних порушень. Відмічені зміни жовчного міхура та у 20 % ущемлення підшлункової залози.

На п’ятому місці сечостатева система: зросла кількість запалень нирок (нефрити та пієлонефрити), в статевій сфері здебільшого запалення простати і яєчнику, ріст доброякісних та злоякісних пухлин (міоми, серміоми кісти та ін.)

Майже в усіх досліджуваних виявлено різний ступінь ураження головного мозку.

Так у 98 % досліджених виявлено виснаження психічних процесів, помірне зниження короткочасної та довготривалої пам’яті, звуження об’єму уваги, нестабільність концентрації, швидке виснаження, зниження темпових характеристик інтелектуальної діяльності, звуження кола інтересів, зниження пізнавальної діяльності (1).

Також виявлено тенденцію до групового та індивідуального інфантилізму, лжегероїзму, мародерства, агресивності.

За даними досліджень, у 52 осіб виявлено зміни по типу невротичної тріади: істерія - 38 %, депресія - 20 %, іпохондрія - 18% (27).

Виявлено, що нормалізації стану організму можна досягти ефективною метаболічною дезінтоксикаційною та вегетостабілізіруючою терапією, що направлена на стабілізацію функціонального стану нервової системи. Потім проводиться стабілізуюча терапія супровідних захворювань (27).





1.4 Психофізіологічні та нейрохімічні особливості уваги

Зацікавленість до проблем уваги та її психофізіологічних механізмів відродилася в середині 60-х років ХХ століття. Проблема уваги стала центральною при вивченні психофізіологічних механізмів пізнавальної діяльності – сприйняття, пам'яті, мислення, прийняття рішень. Увага інтенсивно вивчається у зв’язку з виявленням факторів, які впливають на ефективність діяльності людини, включаючи його навчання.

Сучасне уявлення про увагу та її функції інтуїтивно було описано ще наприкінці ХІХ століття Уїльямом Джеймсом ( W. James), який дав слідуюче визначення уваги. Увага – це оволодіння розумом в чіткій та яскравій формі одним з декількох наявних об’єктів. Сутність цього явища – фокусування, концентрація свідомості. Увага приводить до відволікання від одних об’єктів для того, щоб можна було більш ефективно зайнятися іншими. Стан уваги протилежний розсіяному, затемненої свідомості (16). Сучасне визначення уваги таке: увага – це зосередження діяльності суб’єкту в даний відрізок часу на будь-якому реальному або ідеальному об’єкті (предметі, явищі, образі, судженні та ін.), що мало чим відрізняється від визначення, зробленого У. Джеймсом (34).

До характеристик уваги відносять селективність, об’єм, стійкість, можливість розподілу та переключення. Селективність, або вибірковість, уваги характеризує направленість на любий аспект стимулу: на його фізичну або лінгвістичну характеристику. Об’єм уваги характеризує кількість одночасно чітко усвідомлених об’єктів і показує ресурси уваги. Об’єм уваги приблизно дорівнює об’єму короткочасної пам'яті і складає близько 7-9 стимулів або елементів. Розподіл уваги розподіл її обмежених ресурсів для одночасного виконання двох або більше завдань. Стійкість уваги характеризується тривалістю виконання завдання, яке потребує безперервної уваги. Переключення уваги ґрунтується на можливості більш або менш легкого переходу від одного до іншого роду діяльності (33).

Психологи виділяють три різновида уваги. Довільна, або активна, увага, яка характеризується направленістю суб’єкта на свідомо вибрану ціль. Описані вище характеристики уваги в основному розглянуті на прикладі довільної уваги. Недовільна, або пасивна, увага, яка проявляється в переключенні уваги на неочікувану зміну фізичних, часових, просторових характеристик стимулів або на появу значущих сигналів. Третій різновид уваги називають постдовільною увагою, яка проявляється у процесі освоєння діяльності та захоплення цією роботи. Вона не потребує зусиль, так як підтримується цікавістю до роботи, що виконується (23).

Недовільна увага відноситься до феномена переключення уваги на стимул, який раніше не привертав уваги. Воно проходить автоматично і не потребує спеціальних зусиль. Основу недовільної уваги складає орієнтовний рефлекс(ОР). Його поява автоматично вмикає довільну увагу, яка й забезпечує подальшу й контролюєму обробку матеріалу (30).

Особливістю орієнтовного рефлексу є його згасання, яке розвивається з повторенням стимулу. Однак будь-яка зміна в повторюючомуся стимулі відновлює орієнтовний рефлекс. Зміна в складних стимулах або їх комплексах, наприклад, такі, як пропуск одного з елементів або зміна їх порядку, також відновлює орієнтовний рефлекс (20).

Довільна увага відноситься до контролюємих та усвідомлюваних процесів. Вона характеризується обмеженою пропускною можливістю і тому забезпечує послідовну, а не паралельну обробку інформації, а також визначає пріоритети в послідовності обробки інформації (36).

Нові ідеї в психологічній теорії уваги були висказанні Д.Канеманом (Kahneman D.,1973). Він вперше повязав розумове зусилля з активацією організму. В його моделі увага регулює ресурси, що визначені як недиференційовані енергетичні активаційні можливості організму, а фактор новизни та значущості як головне джерело орієнтовного рефлексу, розділяючи тим самим точку зору Е.Н.Соколова та А.С.Бернстайна (35)(див. Схема 1.)

СХЕМА 1.

Модель обробки інформації під час орієнтовного рефлексу ( по D. Kahneman, 1973)

зусилля



інформація процес обробки оцінка новизни розподіл ресурсів

інформації про та значущості для подальшої

новий стимул обробки

інформації

покращенний аналіз стимулу

Концепцію Д. Канемана відрізняють три важливих положення, які визначають взаємовідносини орієнтовного рефлексу та довільної уваги:

ОР виконує функцію запуску довільної уваги (зусилля).