психофізіологічні особливості молодших школярів після ЧАЕС, Детальна інформація
психофізіологічні особливості молодших школярів після ЧАЕС
Розглянемо деякі методи, якими ми користувалися при обробці результатів.
Вибірне середнє значення як статистичний показник є середня оцінка вивчаємої у експерименті психологічної якості. Порівнюючи безпосередньо середні значення двох або декількох вибірок ми можемо судити про відносну ступінь розвитку (у людей, що складають ці вибірки) вивчаємої якості.
Виборочне середнє визначають за формулою:
,
- середнє арифметичне;
n - кількість досліджуваних;
- особисті значення показників.
Дисперсія як статистична величина характеризує на скільки окремі значення відхиляються від середньої величини в даній вибірці. Чим вище дисперсія, тим більше відхилення або розброс даних. Взагалі дисперсію використовують, коли потрібно розрізнити дані, які мають однакові середні величини, але різний розброс.
)2 ,
- вибірна дисперсія;
n - кількість досліджуваних;
)2 - вираження, яке значить, що потрібно врахувати різницю між часним показником та середнім, звести в квадрат та скласти між собою.
Для того, щоб перевірити, довести або спростувати гіпотезу використовують більш складні методи. Для порівняння вибіркових середніх величин, які належать до двох сукупностей даних, та для вирішення питання про те, чи розрізняються ці середні дані між собою та на скільки ця відмінність статистично достовірна, використовують tкритерій Ст’юдента.
,
інтегровані показники відхилень окремих значень з двох вибірок від відповідних їм середніх величин.
;
Після того, як t- критерій знайшли, по спеціальній таблиці для заданого числа ступіней вільності (n1 + n2 - 2), та вибраної можливості припустимої помилки, знаходять табличне значення t, та порівнюють із винайденим. Якщо, отримане значення більше ніж табличне, то роблять висновок, що середні, які порівнюються дійсно статистично достовірно відрізняються з можливістю припустимої помилки 0,05; 0,01 або 0,001.
Якщо, при аналізі даних потрібно знайти залежність між двома рядами даних, використовують метод кореляцій. Він показує яким чином одне явище впливає на інше, або пов’язане з ним у своєї динаміці. Такі залежності існують між величинами, що знаходяться в привідно-слідових взаєминах. Якщо з’ясували, що явища статистично достовірні, і є впевненість що одне може бути причиною іншого, то звідси можна зробити висновок про існування між ними привідно-слідової залежності.
Якщо ознаки якісно різні, використовують коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Його формула:
,
- різниця між рангами показників одних і тих же досліджуваних у впорядкованих рядах.
- кількість досліджуваних.
Далі коефіцієнт порівнюють із спеціальною таблицею, подібно t-критерію.
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
При аналізі загального стану здоров’я дітей з Чорнобильської зони спостерігається певна закономірність: у більшості дітей був виявлений астено-невротичний синдром на фоні доволі низького артеріального тиску (90/60) . Наслідком цього є підвищена втомлюваність, та низький рівень концентрації уваги.
3.1 Психофізіологічні показники пам’яті учнів першого та третього класів
При аналізі показників пам'яті було використано методики направлені на вивчення короткочасної та довготривалої пам'яті. Бланки дослідження пам'яті приведені у додатку №2. загальні результати приведені в таблиці №3 Дослідження проводились у 1998 – 1999 та 1999 - 2000 навчальних роках. Для зниження вірогідності помилок, та стандартизації умов, дітей тестували під час другого та третього уроків.
З’ясована достовірна тенденція до покращення мнемонічних здібностей, як у дітей з радіаційно забруднених територій так і у дітей з умовно чистих територій.
Вибірне середнє значення як статистичний показник є середня оцінка вивчаємої у експерименті психологічної якості. Порівнюючи безпосередньо середні значення двох або декількох вибірок ми можемо судити про відносну ступінь розвитку (у людей, що складають ці вибірки) вивчаємої якості.
Виборочне середнє визначають за формулою:
,
- середнє арифметичне;
n - кількість досліджуваних;
- особисті значення показників.
Дисперсія як статистична величина характеризує на скільки окремі значення відхиляються від середньої величини в даній вибірці. Чим вище дисперсія, тим більше відхилення або розброс даних. Взагалі дисперсію використовують, коли потрібно розрізнити дані, які мають однакові середні величини, але різний розброс.
)2 ,
- вибірна дисперсія;
n - кількість досліджуваних;
)2 - вираження, яке значить, що потрібно врахувати різницю між часним показником та середнім, звести в квадрат та скласти між собою.
Для того, щоб перевірити, довести або спростувати гіпотезу використовують більш складні методи. Для порівняння вибіркових середніх величин, які належать до двох сукупностей даних, та для вирішення питання про те, чи розрізняються ці середні дані між собою та на скільки ця відмінність статистично достовірна, використовують tкритерій Ст’юдента.
,
інтегровані показники відхилень окремих значень з двох вибірок від відповідних їм середніх величин.
;
Після того, як t- критерій знайшли, по спеціальній таблиці для заданого числа ступіней вільності (n1 + n2 - 2), та вибраної можливості припустимої помилки, знаходять табличне значення t, та порівнюють із винайденим. Якщо, отримане значення більше ніж табличне, то роблять висновок, що середні, які порівнюються дійсно статистично достовірно відрізняються з можливістю припустимої помилки 0,05; 0,01 або 0,001.
Якщо, при аналізі даних потрібно знайти залежність між двома рядами даних, використовують метод кореляцій. Він показує яким чином одне явище впливає на інше, або пов’язане з ним у своєї динаміці. Такі залежності існують між величинами, що знаходяться в привідно-слідових взаєминах. Якщо з’ясували, що явища статистично достовірні, і є впевненість що одне може бути причиною іншого, то звідси можна зробити висновок про існування між ними привідно-слідової залежності.
Якщо ознаки якісно різні, використовують коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Його формула:
,
- різниця між рангами показників одних і тих же досліджуваних у впорядкованих рядах.
- кількість досліджуваних.
Далі коефіцієнт порівнюють із спеціальною таблицею, подібно t-критерію.
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
При аналізі загального стану здоров’я дітей з Чорнобильської зони спостерігається певна закономірність: у більшості дітей був виявлений астено-невротичний синдром на фоні доволі низького артеріального тиску (90/60) . Наслідком цього є підвищена втомлюваність, та низький рівень концентрації уваги.
3.1 Психофізіологічні показники пам’яті учнів першого та третього класів
При аналізі показників пам'яті було використано методики направлені на вивчення короткочасної та довготривалої пам'яті. Бланки дослідження пам'яті приведені у додатку №2. загальні результати приведені в таблиці №3 Дослідження проводились у 1998 – 1999 та 1999 - 2000 навчальних роках. Для зниження вірогідності помилок, та стандартизації умов, дітей тестували під час другого та третього уроків.
З’ясована достовірна тенденція до покращення мнемонічних здібностей, як у дітей з радіаційно забруднених територій так і у дітей з умовно чистих територій.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021