Гуманітарний розвиток та гуманітарна політика ( на прикладі Тиврівського району Вінницької області)” за програмою “Адміністративний менеджмент”, Детальна інформація

Охорона здоров(я як складова гуманітарної політики.

3.1. Система охорони здоров(я на перехідному етапі розвитку.

Кожен має право на охорону здоров(я,

медичну допомогу та медичне страхування.

Конституція України. Стаття 49.

У спектрі людського щастя здоров(ю належить найвагоміше місце. Індивідуальне здоров(я – абсолютна і непересічна цінність, яка перебуває на найвищому щаблі ієрархічної шкали цінностей людського буття.

Здоров(я всіх громадян України складає рівень громадського здоров(я. Без знання про здоров(я населення та його тенденцій, без прогнозних оцінок суспільство не може розвиватися повноцінно.

Охорона здоров(я одна з головних складових гуманітарної політики держави. Діяльність її органів і закладів тісно перетинається з діяльністю практично всіх інших галузей економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної сфери життя держави. Їхня робота спрямована на забезпечення всім громадянам їх конституційних прав на охорону здоров(я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров(я – один із пріоритетних напрямків діяльності держави. Верховна рада України формує основи державної політики в цій галузі шляхом закріплення її законодавчих засад, визначення мети, головних завдань, напрямків, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів і обсягів фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових загальнодержавних програм.

Реалізація державної політики в сфері медицини покладається на органи виконавчої влади, відповідальність – на Президента, Кабінет Міністрів. [12.C.9]. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють програми й прогнози в галузі охорони здоров(я, визначають єдині науково-обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров(я населення, формують і розміщують державні Замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в галузі охорони здоров(я.

В регіонах країни державну політику в цій сфері реалізують місцеві державні адміністрації. [7.C.3]. Управлінський каркас охорони здоров(я побудований відповідно до адміністративно-територіального поділу держави. До Міністерства охорони здоров(я входить близько 8 тисяч закладів галузі державної та комунальної власності всіх видів. [28.C.317].

Особливістю державного управління в галузі охорони здоров(я на районному рівні є відсутність окремого галузевого органу виконавчої влади. До 1957 року у сільських районах існували відділи охорони здоров(я виконавчих комітетів районних рад, але вони були ліквідовані. (Це пояснювалося зміцненням матеріально-технічної бази системи охорони здоров(я, розширенням мережі медичних закладів і створенням центральних районних лікарень). Їх функції передали адміністрації центральних районних лікарень (ЦРЛ).

Головний лікар ЦРЛ одночасно є й головним лікарем району. В його службовому підпорядкуванні не тільки медичний персонал, а й адміністративний: кілька заступників. У складі ЦРЛ функціонує організаційно-методичний кабінет, велика група керівників служб і підрозділів (наприклад, головний терапевт чи головний хірург), включаючи санітарно-епідеміологічну станцію району (її головний лікар є заступником головного лікаря району з санітарно - епідеміологічного обслуговування населення). Для здійснення управління в галузі охорони здоров(я головний лікар ЦРЛ має відповідне організаційне, кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.

^

A

oe

oe

o

рияло поліпшенню медичного обслуговування (мало чисельні районні відділи охорони здоров(я – в середньому 5 –7 працівників, з яких 3 – 4 відповідальні працівники з вищою медичною освітою – не справлялись із покладеними на них завданнями, відбувалося дублювання у роботі між ними і адміністраціями ЦРЛ, виникли серйозні проблеми забезпечення кадрами). [28.c.318].

Первинною і головною ланкою всієї системи охорони здоров(я є медичний заклад, адже, і система управління нею, і ступінь централізації і децентралізації значною мірою залежить від становища саме найбільш чисельної ланки – закладів охорони здоров(я. А сама ефективність управління певною мірою відбивається на результативності роботи закладів охорони здоров(я, всіх медичних і фармацевтичних працівників.

Особливістю нинішньої ситуації є і те, що більшість медичних закладів набули статусу юридичної особи, відкрили рахунки в банках, почали заробляти додаткові кошти.

Законодавчою базою функціонування системи охорони здоров(я в Україні є Конституція України, основи законодавства України про охорону здоров(я та ціла низка інших законодавчих актів (наприклад, Закони України “Про психіатричну допомогу”, “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, “Про трансплантацію органів та інших аналогічних матеріалів людини”).

У відповідності з ними основними критеріями охорони здоров(я в Україні є:

визначення охорони здоров(я пріоритетним напрямком діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;

дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров(я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій;

гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;

рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров(я;

відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;

орієнтація на сучасні стандарти здоров(я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в галузі охорони здоров(я;

попереджувально-профілактичний характер, комплексний, соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров(я;