Опрацювання заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства, Детальна інформація

що проводять конкуренти та що в їх діяльності відрізняється від діяльності аналізуємого підприємства;

яким чином змінився розподіл часток ринку між підприємствами;

наскільки точно відомі потреби споживачів;

чи відповідає маркетингова діяльність підприємства реально існуючому ринку.

2. В якому напрямку повинно розвиватися підприємство?

Відповідь на дане питання необхідно розпочинати з формулювання загальних цілей маркетингової стратегії і розробки маркетингового плану діяльності підприємства. Це забезпечить підприємство структуризованою програмою діяльності і контролю реалізації, а також створить умови проектування ефективних маркетингових засобів. В результаті необхідно мати чітке уявлення про те:

на які цілі необхідно орієнтувати маркетинг підприємства;

із чого складається стратегія розвитку маркетингу;

на основі якого типу стратегії повинна будуватися діяльність підприємства (насичення ринку, розвиток ринку та його зміни, розробка нового продукту, диверсифікація).

Яким шляхом перейти в нове становище?

Головним моментом тут являються способи і методи реалізації наміченого плану, тобто визначення:

практичних прийомів і методів маркетингу;

кількісного і якісного стану служби маркетингу, яка повинна реалізувати помічений план;

системи забезпечення і обслуговування служби маркетингу;

напрямків підвищення кваліфікації персоналу служби маркетингу;

методів контролю маркетингової діяльності.

Ясне уявлення про маркетингові завдання підприємства на майбутній період дозволяє виділити найбільш значущі сторони діяльності конкурентів, що ускладнюють своєчасне і в повному обсязі виконання намічених планів. На цій основі формулюється мета аналізу, уточнюється його об’єктна база.

Істотний поштовх до розвитку і практичного використання в аналізі конкурентоспроможності дала розробка і наступне виробництво і збут у масових масштабах обчислювальної техніки. Комп'ютер "вдихнув друге життя" у багато математичних методів як в галузі нових розробок, так і в сфері застосування уже відомих методів аналізу конкурентоспроможності.

Програмно-технічні засоби підтримки прийняття рішень у вигляді різноманітних прикладних програм, експертні системи ("інтелектуальні" комп'ютерні програми з базою знань з предметної галузі) з алгоритмами опрацювання евристичних знань створюють реальні передумови для "комп”ютерно інтегрованої" технології прийняття ефективних рішень в галузі підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Розглянемо процес формування такого алгоритму в середовищі електронної таблиці на прикладі оцінки конкурентноздатності (рис. 1.3.). Конкурентоспроможність

- комплексна характеристика можливостей підприємства, його фінансового стану. До чинників конкурентоспроможність відносять якість продукції (товарів, робіт, послуг), що реалізується підприємством, фінансову стійкість, економічні показники діяльності, доля на ринку, культура обслуговування, а також інші чинники, що можуть у свою чергу характеризуватися набором параметрів. Підприємства-конкуренти, які діють на регіональному ринку аналогічної продукції, але мають різні показники діяльності, фінансового стану, долі на ринку, утворюють параметричний ряд.

Місце кожного такого підприємства в параметричному ряду характеризується параметричним індексом, який являє собою співвідношення між фактичним і еталонним (лідируючим) значеннями параметра.[ 13;ст.297].

Iij = (Пфij/Пеij)^p (1.12)

де Iij - параметричний індекс і-го конкурента; Пфij, Пеij - відповідно фактичне й еталонне значення параметра; р - показник ступеня, що приймає значення 1, якщо збільшення Пфij підвищує конкурентноздатність підприємства, і (-1) - у протилежному випадку.

Якщо зіставляються об'єктивні кількісно вимірні техніко-економічні показники зі стандартними (нормативними, проектними) їхніми розмірами, то параметричний індекс іменується жорстким. М'який же параметричний індекс базується на експертних (бальних) оцінках.

Зведений індекс по 1-му підприємству обчислюється на основі параметричних індексів з урахуванням ступеня важливості для підприємства кожного j-го параметра. Вага або коефіцієнт значимості визначається експертним ранжируванням показників підприємства. Сума коефіцієнтів значимості по всіх ознаках звичайно приймається рівній одиниці.

Іі = (\x2211Іij*Wj)/\x2211Wj (1.13)

де Wj – вага j-го параметра.

Груповий індекс по сукупності підприємств, що діють на аналогічному ринку, може бути визначений як середньоарифметична

Іr = \x2211Ii/m (1.14)