Південний економичний район (на прикладі машинобудівельного та паливно-енергетичного комлексу), Детальна інформація

Після вводу в дію нафтопровід Одеса-Броди можливо буде подавати нафту во всі країни Південно-східної Європи, а збудував короткі перемички – також в Австрію і Німеччину.

Ідеально, якщо Одеса-Броди вступить в дію синхронно з нафтопроводом Тенгиз-Новоросійськ (восени 2001 року). Тоді власники каспійської (казахської) нафти виберуть економічно найбільш вигідніший український маршрут. А Україна вперше в своїй історії одержує можливість конвертирувати свій геополітичний пасив – географічне положення – в стратегічну політичну перевагу.

Природно, що будівництво Одеса-Броди не відповідає ні економічним, ні політичним інтересам Росії, оскільки його реалізація відрізає російську нафту від половини ринків. У випадку доступа нафти Каспії в Європу наступить перерозподіл її споживання і кожна країна-імпортер отримає половину потрібної нафти у Росії, а другу – з Каспії.

Не меньш складна ситуація характерна і для газової промисловості. По об’ємам споживання газу Україна займаєть третє місце в світі (після Росії і США), а по його імпорту – перше. В 1990 р. споживання газу досягло самого самого високого рівня – 118,8 млрд. куб. м, а в 1995 р. знизилося до 85 млрд. куб. м, тоді як власне добування становлює відповідно 28,1 і 18,2 млрд. куб. м.

Дефіцит власного газу сповнюється імпортом його з Росії і Туркменистану.

Співвідношення запасів Східного, Західного і Південного регіонів можливо подати відповідно як 85, 10 і 5%, 48% запасів концентруються на 19 великих родовищах, проте всі вони знаходяться на кінцевої стадії розробки. Саме на частку цих родовищ приходиться 89% експлуатаційного фонду свердловин, які забезпечують майже 75% всього добування газу. Разом з цим відзначається значне зниження пластового тиску і відзначені родовища мають недостатній енергетичний потенціал для приросту добування газу.

Значна кількість пластів газу ( в об’ємі 51,3 млрд. куб. м, або 4,5%) практично законсервувано.

В цілом спад добування газу в останні роки є наслідком зниження пластового тиску (3 – 3,5 млрд. куб. м. в рік).

Головна ж причина зниження добування стоїть в погіршених гірничо-геологічних умовах (об’єми запасів становлюють 130 млрд. куб. м).

В газової галузі існують найбільші проблеми фінансування, які обмежують можливості України в поведінці економічної і зовнішньої політики. Нетто-рахунок за газ в 1996 р. становлює суму більш ніж 5,5 млрд. дол. Це більш половини всіх рахунків за оплату енергії і тим саме вище 1/4 всього українського імпорту. Іншими словами споживання газу “з’єдає” майже 1/3 всього українського експорту.

Термінова необхідність реформування газового сектору обумовлена також економімною нестабільностю міжнародногооточення, від якого залежить газове господарство України:

міжнародна конкурентоздібність російського природного газу знаходиться під загрозою раніш всього внаслідку повищення транспортних і капітальних витрат; це може відбитися також на маржах України за транзит газу – основного джерела находження валюти в Україну;

монопольний стан України відносно транзиту в напрямку “Схід-Захід” похитнулось після підписання в вересні 1999р. російсько-польського Договору о поставках природного газу, який дозволить в середньотермінової перспективі вибудувати експортний потенціал Белорусії;

ріст заборгованості по оплаті за газ полегшуєть РАО “Газпром” доступ до об’єктів інфраструктури України (транзитні магістралі, газозберегання).

i

a

Z

A

Ae

@

a

a

\x2403\x0F03\xC284\x1201\x6864\x0101\x5E00\xC284\x6101\x0324\x0A00\x0126\x460B

\x0A00&\x460B

X

I

V

X

I

O