Особлтвості прийняття на роботу державних службовців України, Детальна інформація

V

J

L

N

†

\x02C6

\x0160

\x0152



\x0A00\x0126\x460B

ня, конкурсу або за контрактом.

Призначення на державну посаду - це юридичний акт компетентного державного органу або посадової особи, який визначає момент офіційного дозволу на здійснення службовцем певних функцій, обов'язків і прав, які закріплені за посадою. Призначення проводиться органами державної плаци і посадовими особами п межах їх компетенція з додержанням встановленого порядку заміщення посад тієї чи іншої категорії.

Що стосується конкурсу при прийнятті на посади в державні органи, то це є принципово новий інститут державної служби.

У статті 15 Закону України "Про державну службу", зокрема, зазначається, що "прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України".

Інститут конкурсного прийому на державну службу базується на таких основних принципах:

- принцип рівноправності, який виключає дискримінацію за походженням, статтю, віросповіданням або політичними поглядами;

- принцип відповідності здібностей та професійного рівня вимогам конкретного виду діяльності в системі державної служби;

- принцип гласності - забезпечення гласності при проведенні конкурсів.

Зазначене загальне положення Закону розширене і легалізоване в Положенні про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 782.

Конкурсний прийом па роботу - це той фактор, який має гарантувати об'єктивність оцінки ділових якостей робітника, і як наслідок - ефективність його роботи.

Заміщення державної посади за конкурсом передбачає:

v оголошення даних про вакансії на державній службі через засоби масової інформації, з повідомленням основних вимог до кандидатів;

- можливість участі у конкурсі декількох претендентів;

- рекомендацію кандидата на посаду конкурсною комісією;

- видання наказу повноважною посадовою особою про призначення на посаду.

Особа, яку прийнято на державну службу, набуває статусу державного службовця і суб'єкта державно-службових відносин. Особливість цих відносин полягає втому, то вони складаються між державою в особі її органів і державним службовцем.

Державно-службові відносини виникають в результаті однобічного рішенця державного органу (посадової особи), яке, по-перше, юридичне закріплює вступ громадянина на державну службу, по-друге, є основою для виконання ним службових обов'язків на даній посаді; по-третє, визначає момент виникнення його обов'язків перед державою, а також службових і особистих прав1.

Найважливішим правоутворюючим документом при вступі особи на державну посаду є наказ по державному органу про призначення на державну посаду державної служби.

І ще один шлях при заміщенні посади - це контракт. Контракт на заміщення державної посади застосовується в органах внутрішніх справ або при заміщенні посади керівника державною підприємства.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну службу" особа, яка претендує на те, щоб обійняти посаду державного службовця третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на посаду державного службовця першої і другої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, повинна подати також відомості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, склади у банках і цінні папери.