Особлтвості прийняття на роботу державних службовців України, Детальна інформація

Зазначені відомості подаються державними службовцями щорічно. Неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону є підставою для припинення державної служби (ст. ЗО Закону України "Про державку службу").

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають присягу, текст якої підписується державним службовцем і зберігається за місцем робот. При прийнятті присяги робиться запис у трудовій книжці (ст. 17 Закону України "Про державну службу").

З метою набуття практичною досвіду, перевірки професійного рівня і ділених якостей особи, яка претендує на посаду державною службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи (ст. 19 Закону України "Про державну службу").

Більш детально це питання регламентується Положенням про порядок стажування у державних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р. № 804.

Новелою є закріплені в Законі України "Про державну службу" обмеження для державних службовців. Ці обмеження слід відрізняти від обмежень, які існують при вступі на державну службу. Обмеження для державних службовців обумовлені особливостями державної служби, яка тісно пов'язана із здійсненням державної влади. Саме тому повинна існувати система перетин, яка б запобігала зловживанню владою.

У статті 16 Закону зафіксовано, що державний службовець не має права: займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, або через посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг; самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємства, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність; приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв'язку зі своєю службовою діяльністю.

Державні службовці представляють саму держану. Звідси і специфічні вимоги до них - не приймати участі у страйках чи вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

Особливістю проходження державної служби и органах державного управління є відсторонення державних службовців від виконання повноважень за посадою. Підставою для нього виступає невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної або моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян. Рішення про відсторонення приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.

Службове розслідування проводиться в строк до двох місяців у відповідності з порядком визначеним постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення службового розслідування" під 4 березня 1995 р. № 160, а тривалість відсторонення не повинна перевищувати часу службового розслідування. На період відсторонення повноважень за посадою службовцю зберігається заробітна плата.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державною службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується (ст. 22 Закону України "Про державну службу").

Важливим питанням є також і переміщення державного службовця по службі. Переміщення державного службовця може здійснюватися на вищу посаду з метою просування працівника по службі, на рівнозначну посаду з метою більш доцільного використання ділових якостей службовця; на нижчу посаду у випадках скорочення штатів, за станом здоров'я, за власним бажанням, за результатами проведення атестації.

Головною формою переміщення є просування по службі. Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну службу" просування по службі державного службовця здійснюється шляхом обіймання більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Таким чином, просування по службі відбувається в межах державних посад, категорій і рангів. Все це у сукупності складає службову кар'єру.

Поняття "службова кар'єра" є новим для офіційної державної термінології і може розглядатися як позитивний фактор, дія якого направлена на встановлення професіоналізму державних службовців.

Законом України "Про державну службу" (ст. 25 і ст. 26) встановлено класифікацію посад і ранги державних службовців. Всього встановлено сім категорії! і п'ятнадцять рангів державним службовцям. Кожній категорії посад відповідають певні ранги, які присвоюються залежно під їх рівня Президентом України, Кабінетом Міністрів України, керівником державного органу.

За загальним правилом службовцю при прийнятті на | роботу присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної І категорії посад держання й службовець повинен успішно відпрацювати на посаді, що обіймає, два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Присвоєний ранг зберігається за службовцем і в тому випадку, коли він перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся. Позбавлення державного службовця присвоєного йому ранту допускається лише за вироком суду.

Встановлення класифікації посад дня державних службовців сприятиме реалізації прана і можливостей на просування по службі, причому з'являється можливість одержувати додаткову винагороду, залишаючись на тій же посаді. Такий підхід забезпечує більший ступінь об'єктивності в оцінці здібностей кожного службовця.

У Законі зазначається, що переважним правом на просування по службі користуються державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

РОЗДІЛ 3. АТЕСТАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ.

Підбір і розставлення кадрів, організація їх матеріального і морального стимулювання повинні базуватися на всебічній та об’єктивній оцінці їх діяльності, а також їх професійних знаннях, ділових і особистих якостях. Існує три види таких оцінок: поточна, епізодична та періодична.

Поточна оцінка працівника складається в усіх, хто спілкується з ним у процесі спільної трудової діяльності. Повніше за все вона повинна бути подана у безпосереднього керівника, тим більш, що формування такої оцінки є прямим його обов’язком. В основі оцінки – відношення особи до роботи, успішність виконання посадових обов’язків, творчий ріст, суспільна активність і взаємовідношення з іншими членами колективу. Поточна оцінка, подана керівником, досить глибока, але вона в будь-яких випадках не гарантована від елементів суб’єктивності.

Та оцінка, яка проводиться тільки у разі необхідності і позбавлена регулярності, називається епізодичною. Необхідність в ній може виникнути, наприклад, при вирішенні питань про заміщення звільненої посади, про матеріальне або моральне заохочення працівника та ін. Епізодична оцінка формується на підставі даних плинної або періодичної оцінки чи обох разом.

Періодична оцінка здійснюється у плановому порядку через окремі періоди часу, шляхом атестації, за допомогою якої вирішується питання про ступінь відповідності службовця займаним посадам.

Атестація проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1922 “Положення про проведення атестацій державних службовців” (Далі – Положення).

Відповідно до цієї Постанови, з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідність за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, які виявляють працівники при виконанні службових обов’язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України “Про державну службу” та інших нормативно-правових актах.

Атестації підлягають державні службовці всіх рівнів, в тому числі ті, які в наслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов’язки не змінилися.

Особливості проведення атестацій державних службовців, посади яких віднесені до 1 та 2 категорій, визначаються органами, що призначають їх на посади.