Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація
Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
б) - ц – е: sicle\x0142ko \x2192 сидeл\x2032це ‘ петля для лову звірів; сильце’, okienko \x2192 ок\x2032eнце.
Суфікс – nik замінюється:
а) – ник: krypnik \x2192 крупнuк ‘ суп з крупами ’, karmnik \x2192 кaрмник ‘годований кабан’, s\x0142onecznik \x2192 сулунeчник ‘соняшник’;
б) – ец: bezr\x0119kajwnik \x2192 безр\x2032інкaвец\x2032 ‘ верхній одяг без рукавів ’.
– nic – a\x2192 – ниц\x2032 – а (аломорф – ниц – а): piwnica \x2192 пивнuц\x2032а ‘комора, підвал’, miednica \x2192 миднuц\x2032а ‘ велика миска ’, zausznica \x2192 загyшница ‘сережка’.
– orz \x2192 op: w\x0119gorz \x2192 в\x2032інгoр ‘вугор’.
Субституція суфікса – owk – a:
а) – івк – а (– ивк – а): szrotowka \x2192 шрот’iвка ‘старовинна мисливська рушниця’, ja\x0142owka \x2192 йaл’івка ‘молода корова’, dubeltowka \x2192 дубел’тuвка ‘мисливська рушниця’, \x017Carowka \x2192 жарuвка ‘електрична лампочка’;
б) -овк-а: ponowka \x2192 понoвка ‘свіжий сніг’, ja\x0142owka \x2192 йaловка, papierowka \x2192 папирoвка ‘сорт яблук’ (-owk-a зберігається в тих говірках, де в новозакритих складах о замінюється на у: шротyвка, крижyвка ‘порода диких качок’, гайyвка ‘хатинка лісника у лісі’).
Субституція префіксів
Префікс ри- замінюється звичним по-: pu\x0142ap \x2192 пoлап ‘стеля’, pu\x0142apka \x2192 пoлапка ‘пастка для лову мишей’.
Префікс prze- на пере-: przeskok \x2192 перeскок ‘стежка, якою дикі звірі ходять до водопою’.
Субституція у запозичених прикметниках
Запозичені прикметники у більшості західнополіських говірок мають закінчення -ий: w\x0119growaty \x2192 венґрувaтий ‘про сало з крупинками’, \x015Bliczny \x2192 сл’iчний ‘гарний’, t\x0142usty \x2192 тлyстий ‘жирний’, szybki \x2192 шuбкий ‘швидкий’; однак у говірках східної частини прикметники чоловічого роду мають усічене закінчення: wilgotny \x2192 вил’гoтни ‘вологий’, wy\x015Bcigowy \x2192 вис’т’іґoви ‘стрункий’, пор. субстантивований прикметник gajowy \x2192 гайoви ‘лісник’; якщо основа закінчується задньоязиковим, то прикметникове закінчення -і: niebieski \x2192 небeс’к’і ‘блакитний’.
Прикметниковий суфікс -sk-і замінюється звичним -с’к-ий або зрідка -с’к’-і: dziarski \x2192 дз’oрс’кий ‘дратівливий, рвучкий’, kiepski \x2192 к’eпс’к’і; суфікс -aw-y замінюється на -ат-ий: kr\x0119pawy \x2192 кримпaтий ‘опецькуватий (про людину)’; інша заміна: bzikowaty \x2192 бз’ікувaти(й) ‘такий, що швидко сердиться’.
Субституція в дієсловах-полонізмах
Своєрідно адаптуються запозичені дієслова.
У неозначеній формі -\x0107 послідовно замінюється на -ти: bada\x0107 \x2192 бадaти ‘перевіряти стан здоров’я’, wskura\x0107 \x2192 скyрати ‘отримати покарання’, taszczy\x0107 \x2192 ташчuти ‘згрібати сіно’, \x0142yka\x0107 \x2192 ликaти ‘ковтати’; лише в окремих західнополіських говірках замінюється на -т’, якщо там така інфінітивна форма загальновживана: nastr\x0119czy\x0107 \x2192 настрeнчит’ ‘порадити’, zgorowa\x0107 \x2192 згорувaт’ ‘вистрілити вище цілі’, bada\x0107 \x2192 бадaт’, byd\x0142owa\x0107 \x2192 бидлувaт’ ‘паруватися (про корову)’.
Польське si\x0119 при дієсловах замінюється на постфікс з такими формами:
а) -с’а: pеndrzy\x0107 \x2192 пeндритис’а ‘задаватися, зазнаватися’;
б) -са (перехідні говірки від західно- до середньополіських): meldowa\x0107 si\x0119 \x2192 мел’дувaтиса ‘повідомляти про свій приїзд’;
в) -с’: wypierzy\x0107 si\x0119 \x2192 вuп’іритис’ ‘втратити пір’я, вилиняти (про птахів)’;
г) -с: w\x0119dzi\x0107 si\x0119 \x2192 вeндитис ‘переживати’;
ґ) іноді постфікс з’являється і в запозиченнях без si\x0119: marcowa\x0107 \x2192 марцувaтиса ‘паруватися (про котів)’, mocowa\x0107 \x2192 моцувaтиса ‘боротися, випробовуючи свою міць’.
Дієслівний суфікс -owa- або замінюється -ува- (byd\x0142оwa\x0107 \x2192 бидлувaти, mocowa\x0107 \x2192 моцувaтиса) або іноді втрачається: gorowa\x0107 \x2192 гyрати ‘вітати з днем народження, підкидаючи вгору’.
Префікс wy-, як правило, передається українським ви- (wypierzy\x0107 si\x0119 \x2192 вuп’іритис’), лише у прибузьких говірках замінюється на в’і- (wypr\x0119\x017Ca\x0107 \x2192 в’іпрeнджуватис’а).
Префікс przy- замінюється на при-: przystawa\x0107 \x2192 приставaти ‘втомлюватися’.
Субституція у прислівниках-полонізмах
Суфікс -em замінюється на -ом: p\x0119dem \x2192 пeндом ‘швидко’, ogo\x0142em \x2192 oгyлом ‘усі разом; цілою партією’.
–ie замінюється –о: momentalnie \x2192 моментaл’но, ogolnie \x2192 огyл’но, fajnie \x2192 файно.
Суфікс – nik замінюється:
а) – ник: krypnik \x2192 крупнuк ‘ суп з крупами ’, karmnik \x2192 кaрмник ‘годований кабан’, s\x0142onecznik \x2192 сулунeчник ‘соняшник’;
б) – ец: bezr\x0119kajwnik \x2192 безр\x2032інкaвец\x2032 ‘ верхній одяг без рукавів ’.
– nic – a\x2192 – ниц\x2032 – а (аломорф – ниц – а): piwnica \x2192 пивнuц\x2032а ‘комора, підвал’, miednica \x2192 миднuц\x2032а ‘ велика миска ’, zausznica \x2192 загyшница ‘сережка’.
– orz \x2192 op: w\x0119gorz \x2192 в\x2032інгoр ‘вугор’.
Субституція суфікса – owk – a:
а) – івк – а (– ивк – а): szrotowka \x2192 шрот’iвка ‘старовинна мисливська рушниця’, ja\x0142owka \x2192 йaл’івка ‘молода корова’, dubeltowka \x2192 дубел’тuвка ‘мисливська рушниця’, \x017Carowka \x2192 жарuвка ‘електрична лампочка’;
б) -овк-а: ponowka \x2192 понoвка ‘свіжий сніг’, ja\x0142owka \x2192 йaловка, papierowka \x2192 папирoвка ‘сорт яблук’ (-owk-a зберігається в тих говірках, де в новозакритих складах о замінюється на у: шротyвка, крижyвка ‘порода диких качок’, гайyвка ‘хатинка лісника у лісі’).
Субституція префіксів
Префікс ри- замінюється звичним по-: pu\x0142ap \x2192 пoлап ‘стеля’, pu\x0142apka \x2192 пoлапка ‘пастка для лову мишей’.
Префікс prze- на пере-: przeskok \x2192 перeскок ‘стежка, якою дикі звірі ходять до водопою’.
Субституція у запозичених прикметниках
Запозичені прикметники у більшості західнополіських говірок мають закінчення -ий: w\x0119growaty \x2192 венґрувaтий ‘про сало з крупинками’, \x015Bliczny \x2192 сл’iчний ‘гарний’, t\x0142usty \x2192 тлyстий ‘жирний’, szybki \x2192 шuбкий ‘швидкий’; однак у говірках східної частини прикметники чоловічого роду мають усічене закінчення: wilgotny \x2192 вил’гoтни ‘вологий’, wy\x015Bcigowy \x2192 вис’т’іґoви ‘стрункий’, пор. субстантивований прикметник gajowy \x2192 гайoви ‘лісник’; якщо основа закінчується задньоязиковим, то прикметникове закінчення -і: niebieski \x2192 небeс’к’і ‘блакитний’.
Прикметниковий суфікс -sk-і замінюється звичним -с’к-ий або зрідка -с’к’-і: dziarski \x2192 дз’oрс’кий ‘дратівливий, рвучкий’, kiepski \x2192 к’eпс’к’і; суфікс -aw-y замінюється на -ат-ий: kr\x0119pawy \x2192 кримпaтий ‘опецькуватий (про людину)’; інша заміна: bzikowaty \x2192 бз’ікувaти(й) ‘такий, що швидко сердиться’.
Субституція в дієсловах-полонізмах
Своєрідно адаптуються запозичені дієслова.
У неозначеній формі -\x0107 послідовно замінюється на -ти: bada\x0107 \x2192 бадaти ‘перевіряти стан здоров’я’, wskura\x0107 \x2192 скyрати ‘отримати покарання’, taszczy\x0107 \x2192 ташчuти ‘згрібати сіно’, \x0142yka\x0107 \x2192 ликaти ‘ковтати’; лише в окремих західнополіських говірках замінюється на -т’, якщо там така інфінітивна форма загальновживана: nastr\x0119czy\x0107 \x2192 настрeнчит’ ‘порадити’, zgorowa\x0107 \x2192 згорувaт’ ‘вистрілити вище цілі’, bada\x0107 \x2192 бадaт’, byd\x0142owa\x0107 \x2192 бидлувaт’ ‘паруватися (про корову)’.
Польське si\x0119 при дієсловах замінюється на постфікс з такими формами:
а) -с’а: pеndrzy\x0107 \x2192 пeндритис’а ‘задаватися, зазнаватися’;
б) -са (перехідні говірки від західно- до середньополіських): meldowa\x0107 si\x0119 \x2192 мел’дувaтиса ‘повідомляти про свій приїзд’;
в) -с’: wypierzy\x0107 si\x0119 \x2192 вuп’іритис’ ‘втратити пір’я, вилиняти (про птахів)’;
г) -с: w\x0119dzi\x0107 si\x0119 \x2192 вeндитис ‘переживати’;
ґ) іноді постфікс з’являється і в запозиченнях без si\x0119: marcowa\x0107 \x2192 марцувaтиса ‘паруватися (про котів)’, mocowa\x0107 \x2192 моцувaтиса ‘боротися, випробовуючи свою міць’.
Дієслівний суфікс -owa- або замінюється -ува- (byd\x0142оwa\x0107 \x2192 бидлувaти, mocowa\x0107 \x2192 моцувaтиса) або іноді втрачається: gorowa\x0107 \x2192 гyрати ‘вітати з днем народження, підкидаючи вгору’.
Префікс wy-, як правило, передається українським ви- (wypierzy\x0107 si\x0119 \x2192 вuп’іритис’), лише у прибузьких говірках замінюється на в’і- (wypr\x0119\x017Ca\x0107 \x2192 в’іпрeнджуватис’а).
Префікс przy- замінюється на при-: przystawa\x0107 \x2192 приставaти ‘втомлюватися’.
Субституція у прислівниках-полонізмах
Суфікс -em замінюється на -ом: p\x0119dem \x2192 пeндом ‘швидко’, ogo\x0142em \x2192 oгyлом ‘усі разом; цілою партією’.
–ie замінюється –о: momentalnie \x2192 моментaл’но, ogolnie \x2192 огyл’но, fajnie \x2192 файно.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021