Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація

\x0141e\x015BPol M. \x0141esiow, Polszczyzna na gruncie gwar zachodnioukrai\x0144skich, JP XXVI, 1956, s. 36 – 39.

PopZ H. Popowska – Taborska, Z dawnych podzia\x0142ow S\x0142owia\x0144szczyzny. S\x0142owia\x0144ska alternacja (j)e- : o-, Wroc\x0142aw 1984.

Rieg J. Rieger, Z dziejow j\x0119zyka rosyjskiego, Warszawa 1989.

Stieb Z. Stieber, Zarys gramatyki porownawczej j\x0119zykow s\x0142owia\x0144skich. Fonologia, Warszawa 1969, [передрук в:] Z. Stieber, Zarys gramatyki porownawczej j\x0119zykow s\x0142owia\x0144skich, wyd. 3, Warszawa 1989.

StiebZ Z. Stieber, Z fonetyki historycznej dialektow \x0141emkow, [в:] Z. Stieber, \x015Awiat j\x0119zykowy S\x0142owian, Warszawa 1974, s. 448 – 464.

НБіН „Над Бугом і Нарвою”, Більськ Підляський.

BPTJ „Biuletyn Lubelskiego Towarzystwa Naukowego”. Humanistyka.– Lublin, 1963.

JP „J\x0119zyk Polski”.– Krakow, 1913.

LS „Lud S\x0142owia\x0144ski”.– Krakow, 1929 – 1938.

RKJ\x0141TN „Rozprawy Komisji J\x0119zykowej \x0141odzkiego Towarzystwa Naukowego”.– \x0141od\x017A, 1954.

RS „Rocznik Slawistyczny”.– Krakow, 1908.

SFPS „Studia z Filologii Polskiej i S\x0142owia\x0144skiej”.– Warszawa, 1955.

S\x0141TN „Sprawozdania z Czynno\x015Bci i Posiedze\x0144 Naukowych \x0141odzkiego Towarzystwa Naukowego”.– \x0141od\x017A, 1946.

ZPSS Z polskich studiow slawistycznych, seria J\x0119zykoznawstwo.– Warszawa, 1958.

Адреса для листування: Статтю подано до редколегії 20.12.2000 р.

Польща, м. Люблін,

Люблінський університет Марії Склодовської-Кюрі

УДК 81. 282

Г.Л.Аркушин( –

кандидат філологічних наук, докторант

Волинського державного університету імені Лесі Українки

Словотвірна субституція в західнополіських говірках

Роботу виконано на кафедрі

історії та культури української мови ВДУ

У статті проаналізовано словотвірну субституцію у запозичених словах, що вживаються в говірках Західного Полісся. Помічено, що для запозичень з російської мови це явище менш характерне, тобто росіянізми повністю зберігають своє значення, а більшість словотворчих афіксів не змінюється. А слова з польської мови за допомогою словотвірної субституції і вимовою, і будовою наближаються до говіркових слів. У запозиченнях з німецької мови деякі частинки слів сприймаються як словотворчі афікси і замінюються українськими суфіксами.

Ключові слова: діалекти, запозичені слова, суфіксальні утворення, адаптація, субституція.

Arkushin G.L. Word-forming substitution in the dialects of Western Polissya. In the article a word-forming substitution in the borrowings which are used in the dialects of Western Polissya has been analysed. It was observed that this phenomenon is less typical for the borrowings from the Russian language, that is, Russicisms preserve their meanings completely and the majority of word-forming affixes don’t change. And the words from Polish are getting closer to dialectal words by their pronunciation and structure with the help of the word-forming substitution. In the borrowings from German some parts of words are taken for the word-forming affixes.

Key words: dialects, the borrowed words, formation (education), adaption, substitution.

У лексичному складі окраїнних говірок відсоток чужомовних слів завжди вищий, ніж у центральних. За нашими спостереженнями, у сучасних західнополіських говірках найбільше запозичень, відсутніх у літературній мові, – з російської мови, на другому місці – полонізми, на третьому – германізми, далі йдуть запозичення з інших мов. Ці чужомовні слова по-різному засвоєні говірками Західного Полісся. Виділяємо три етапи їх засвоєння: цитування, адаптація і деривація.

Польський мовознавець В.Дорошевський визначає цитування як “найбільш поверхову форму впливу однієї мови на іншу” [8, 47]. Цитування докорінно відрізняється від уживання в говірках запозиченого слова. Цитується тільки принагідно, в певній ситуації, у певному контексті і не всіма мовцями, а запозичення вживаються постійно, не залежать ні од стилю мовлення, ні від освіти чи статі мовців і т.ін.; при цитуванні намагаються якнайточніше передати звучання і семантику лексеми, підкреслюючи цим, що то не рідне слово. У побутовому чи літературному мовленні цим словам відповідають інші вирази, звичні для українського вуха. Наведемо декілька прикладів.