Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація

Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
Тип документу: Реферат
Сторінок: 12
Предмет: Мова, Лінгвістика
Автор: CoolOne
Розмір: 56.4
Скачувань: 1341
На початку слова псл.*о під наголосом може мати рефлекс о-: (опцас, (оґ’ер. Одиничний приклад зміни початкового о- в у-: в(ул’ха. Інших протез крім в не зафіксовано [пор. AGWB IІ 46, 62, 64; AУМ ІІ 125].

У ненаголошеній позиції давнє о (також о \x2264 је) на початку слова репрезентується континуантом о-: оп(ен\x2032к’і, ов(ечка, он(учка, ор(ати, об(іет, оф’іц(ерк’і, об(уфка, ов’(іік’і, ос(уот((ос(от, ож(ина, ос(ина, омол(а [пор. AGWB II 58; АУМ ІІ 56]. В окремих випадках початкове о- може прикриватися протезом ў: ўог(урок, ўон(о, ўов(ечка, ўон(учка [пор. AGWB II 55, 62, 64; АУМ ІІ 124; Czy\x017CF 77].

В: Континуанти псл.*о у відкритому складі.

Псл. *о у відкритому складі розвинулося в о: г(олуп, ж(олоп, нед(обре, по сф(оіему, шк(ода, гов(орат [пор. AGWB II 47, 48; Czy\x017CF 78].

У той же час у ненаголошеному складі континуантами псл.*о найчастіше є о: вод(а, ног(а, коз(а, кош(ара, доб(иток, рост(е, т’(істо, л’(іето, н(ебо, ж(ито, ј(агоди, дор(ого [пор. AGWB I 2, 12, 13; АУМ ІІ 55]. Одночасно окремі приклади в наших матеріалах засвідчують можливість його відповідника у: п(арубок, кус\x2032(ец [пор. AGWB I 7; Czy\x017CF 80].

Г: Континуанти псл. *о у новому закритому складі.

У новому закритому складі псл. *о також може мати різні рефлекси залежно від наголосу.

Так, у наголошеному складі псл.*о розвинулося, незалежно від місця у слові, в дифтонг уо: буор, буоп, буох, куот, нуош, топ(уол’, сок(уор, вербол(уос, пуост, руок, звуон [пор. AGWB II 44, 47; АУМ І 57, 58; KurP; KurZ; KurU; KurNaj; KurNo; Czy\x017CF 83]. У той же час нерідкими є прикладами з континуантом о: веч(ор, стол, хвор(ост, мох, вош, двор, г(орше [пор. АУМ ІІ 51, 52; Czy\x017CF 84 – 85].

У ненаголошеній позиції теж зафіксовано два континуанти давнього о, як на початку, так і в середині слова: о: окн(о, об(ух, пост(ел’а, под(ушка, кож(ух, ж(олодз\x2032, д\x2032(ахт\x2032ол, б(ус\x2032ол [пор. AGWB I 14, 17; АУМ ІІ 53; Czy\x017CF 87 – 88];

у: нучл’(іех, кун(ец\x2032, пуст(ел’а, також форма пуд (\x2264*podъ) у ролі як префікса, так і прийменника: путк(ова, сп(удн\x2032іца, пуд(ошва, путп(алок, пудвеч(орок, пут сн(одом, пут но(гоіу (пор. AGWB I 8 – 11, 13, 16, 17; АУМ ІІ 53; KurRut 52; Czy\x017CF 87 – 88].

Рефлекси псл.*и (\x2264 *ои,*аи,*еи)

Псл. *и залишилося, як в українській мові, так і в діалектах, без будь – яких інтонаційних змін [пор. ЖовтУ 14]. Такий же стан засвідчений у говірці села Малинники.

У середині слова: бат\x2032(ушка, мат(ушка, дух, л’ітурґ’(ііа, кум(а, шн(урк’і, х(устка, б(урка, пав(ук, заз(ул’а, шчур, к(урка, лоп(ух, луч(ина, г(уіданка [пор. AGWB I ; Czy\x017CF 104 – 195].

Аналогічно він представляється і на початку слова: (ухо, (угарач, уч(епка, упр(авиўс\x2032а, уп(ораўс\x2032а, (ул’іі, убр(атис\x2032а [пор. AGWB II 65; Czy\x017CF 105 – 106].

Одним прикладом засвідчено прикриття початкового у протетичним ј: ј(ушка [пор. AGWB II 65; АУМ ІІ; Czy\x017CF 106].

Рефлекси псл.*і,*у

А: Континуанти псл.*і,*у після губних та передньоязикових приголосних.

Континуантами псл.*і,*у після губних та передньоязикових приголосних у досліджуваній говірці можуть бути як і, так і и. Розвиток цих голосних у говірці села Малинники не пройшов так, як у загальноукраїнській мові, а залишився на певному етапі розвитку [пор. Stieb\x015Aw 121 – 123; Czy\x017CF 109]. Звідси наявні в нашій говірці два рефлекси: і, и, які можуть виступати паралельно у тих самих формах. Однак фрекфенція фонеми (и( є дещо більшою стосовано фонеми (і(:

и: год(ина, т(ихо, гост(инец\x2032, христ(ини, сфин\x2032(а, постав(или, род(иўс\x2032а, рок(ови, в(игон, б(истра, крут(ила, в(ипусток, бич(ок, в(ишн\x2032а, смород(ини, м(усит’, нат(ина, м(иска, в’(ісит [пор. KurRut 157 – 159; Жил 171; AGWB I 42, II 86 – 88; АУМ ІІ 17 – 19; Czy\x017CF 110 – 114];

і: рок(ов’і, м(ус\x2032іт, см(ерт’і, п’(івен\x2032, в д(уплов’і, с\x2032ц’(іпка, ск’(іпка, к’(іс\x2032ел’, корз’(інка, од\x2032ін(ако, сф’(ін\x2032а, м’(іскa [пор. KurRut 157 – 159; Жил 171; AGWB I 42, II 86 – 88; АУМ ІІ 17 – 19; Czy\x017CF 110 – 114].

У той же час після передньоязикових приголосних р та л, згідно з розвитком підляських говірок [пор. KurNaj; KurT; ЛесУ 409 – 410], виступають:

після р виступає системне и, тобто р майже завжди є твердим приголосним: хр(истини, вар(ила, тр(иск’і, прин(есеш, скр(ин\x2032а, пр(искринок, причеп(иў, гр(иби [пор. AGWB II 127, 140; АУМ ІІ 16, 17; Czy\x017CF 113 – 114]. Такий же континуант бачимо також у називному множини: пазур(и, двер(и [пор. Czy\x017CF 113] та після польського ш \x2264 р: пш(илепок. Лише в поодиноких випадках бачимо на місці и фонему (і(: стар’(іше, пазур’(і, можливо, під впливом літературної мови.

після л континуантом псл.*і,*у найчастіше є і: мл’ін, кл’ін(у, бл’іск(аіе, кол’(іс\x2032, вел’(ік’іі, ж(ил’і, кашл’(іва, ск(омл’іт, в(ил’івок, перл’(ічка, (ул’іі, мал’(іни, ст(ол’ік, л’(іна, кос(ил’і [пор. AGWB II 95, 96, 89, 133; KurRut 25 – 30, 159]. Тільки у декількох прикладах на місці і вживається фонема (и(: кол(ис\x2032, вел(ике, пол(иц’а, л(ихо, колих(ати [пор. AGWB II 157; Czy\x017CF 114].

Б: Континуанти псл.*і після шиплячих *\x010D\x0301,*\x017E\x0301,*\x0161\x0301.

Рефлекси псл.*і після шиплячих *\x010D\x0301,*\x017E\x0301,*\x0161\x0301 у відповідності з послідовно здійсненою диспалаталізацією шиплячих в українській мові найчастіше є и: жив(ут, луч(ини, пудл(ожиш, чигун(и, рошчин\x2032(ати, чи, б’іж(ит, круш(ина, кр(ишитс’а [пор. AGWB II 103, III 153; АУМ ІІ 15; KurUk; Czy\x017CF 116 – 117]. Тільки в окремих прикладах засвідчено вживання, як і в українській літературній мові, континуанта і: ноч\x2032(і, шч\x2032(іпка, корч\x2032(і [пор. АУМ І 18; Czy\x017CF 117].

В: Континуанти псл.*у (\x2264*ky,*gy,*xy).

Континуантами псл.*у після задньоязикових приголосних є і, рідко и. Якщо в загальноукраїнській мові праслов’янські сполуки *ky,*gy,*xy \x2265 д.русь. к’і, ґ’і, х’і \x2265 дали укр. ки, ги, хи [пор. Жовт 250; Czy\x017CF 117] після переходу і \x2265 и, то в діалектах української мови [пор. АУМ І 21, ІІ 20, 21], в тому числі й підляських говірках і в досліджуваній говірці, засвідчений континуант і: так’(іх, жувак’(і, к’ід(али, к’іі, з бл(ах’і, м(ух’і, ґ’ідз\x2032(іл’кі [пор. AGWB I 20, II 111, III 167; АУМ ІІ 15 – 17, 20, 21; Жил 71]. Паралельно, можливо, під впливом літературної мови, вживаються іноді приклади з континуантом и: так(иі, к(идати [пор. Czy\x017CF 117 – 119].

Рефлекси псл.*ъ,*ь

В загальноукраїнській мові псл.*ъ,*ь в сильній позиції розвинулися в: *ъ \x2265 о, *ь \x2265 е [пор. Жовт 180]. Такою ж є репрезентація їх і в говірці Малинників.

А: Континуанти псл.*ъ в сильній позиції.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes