Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація
Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
континуантів без повноголосся: д(ерво;
запозичень з польської мови: джж(ево, ф с\x2032р(отку.
В: Континуанти псл.*е після ч, ж, ш, ј, р.
Псл.*е після ч, ж, ш, ј, р а перед твердим приголосним розвинулося в о [пор. Czy\x017CF 52]. Такі рефлекси зафіксовано у Малинниках: чолов’(іек, хрешч(они, јом(у, ч(орни, подвеч(орок.
У деяких прикладах на місці очікуваного о записано е: обмер(ежений, ш(ершен\x2032, ст(ужечка, жеж(уха, реш(ето, ґж(ех [пор. AGWB I 21].
Інший розвиток псл.*е після ч, ж, ш, ј, р у позиції перед складом з голосним переднього ряду, тобто маємо тут а \x2264 *е. Такий розвиток слід тлумачити диспалаталізацією шиплячих, а у зв’язку з цим, зміною артикуляції псл.*е [пор. Жовт 292; Czy\x017CF 53].
У досліджуваній говірці зафіксовано два рефлекси псл.*е у вищеназваній позиції:
а: ч(асник, крас(идло, јал(ина((јал’(іна [пор. AGWB II 85];
е: пшен\x2032(іца, шч(ен\x2032а, ч(ер’ін [пор. AGWB I 21].
Г: Континуанти давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним (а в іншій позиції як після шиплячих).
Континуантом давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним у говірці досліджуваного села є е: с(естри, т(еплиі, дал(еко, хрест, (овес, тв(ердиі, четв(ертиі, мен(е, теб(е, тр(еба, п(евно [пор. AGWB II 51 – 57].
В одному випадку записано польську форму: криш.
Ґ: Континуанти псл.*е у відкритому складі.
Рефлекси псл.*е у відкритому складі є різними в залежності від наголосу.
У наголошеній позиції зафіксовано лише один континуант е: мен(е, теб(е, себ(е, вич(ера, гр(ечка, вр(една [пор. AGWB I 25; Czy\x017CF 54].
У ненаголошеному складі виступають два континуанти, як перед, так і після наголосу. Першим рефлексом є е: меж(а, весн(а, печ(у, вел’(ік’іі, д(ерево, чорн(ен\x2032ке, б(уде, п(одушечка (пор. AGWB I 19, 20, 22 – 24, 29 – 31; АУМ І 41,ІІ 37; Czy\x017CF 55]. Другим – и: биж(ит, вист(и, пирш(аточка, висн(а, цид(илок, вич(ера, д(ериво [пор. АУМ І 41, ІІ 37; Czy\x017CF 56].
Д: Континуанти псл.*е у новому закритому складі.
У новому закритому складі рефлекси псл.*е також залежні від наголосу.
У наголошеному складі континуантами псл.*е виступають: дифтонг іе після твердих, губного або передньоязикового приголосних: піеч, міет, сіем, вес(іел’е, з(іел’е [пор. AGWB II 50, 52; АУМ І 35, 38,ІІ 24, 25, 28, 29; KurP; KurZ; KurU; KurNaj; KurNo; Czy\x017CF 56].
У декількох прикладах засвідчений у цій же позиції голосний і: вис\x2032(іл’а, чер’(ін, з\x2032(іл’е [пор. АУМ І 38], а також е: з\x2032(ел’е.
У ненаголошеному складі на місці давнього е теж звучить е (після твердого приголосного): к(амен\x2032, пл(омен\x2032, п(опоел’, вимет(ати, м(етла [пор. AGWB II 58; АУМ ІІ 30, 31], а можливо, під впливом польської мови \x2032е (після м’якого приголосного): (оґ’ер.
Рефлекси псл.*о
А: Континуанти псл. груп *orT,*olT,*TorT,*TolT.
Псл. групи *orT,*olT,*TorT,*TolT на давньоруському ґрунті розвинулися у групи з повноголоссям – оро - , - оло - . Це буває:
в середині слова:
-оро-,-оло-: ж(олоп, морозов(атиі, порос\x2032(а, солон(ечник, порохн(о, папор(от\x2032, вор(она, сор(очка;
-уро-,-уло-((-улу-: кур(ова, мулок(о((мулук(о [пор. AGWB I 2, 37, 38; АУМ ІІ 72, 73]. Під наголосом на місці давнього о може виступати, у відповідності з наголошеним континуантом псл.*о, дифтонг уо: дор(уога, гор(уох, кур(уова.
- у групах ро-, ло-, ра-, ла- на початку слова в залежності від інтонації акутової та циркумфлексової [пор. Жовт 164] (Псл. групи *orT,*olT розвинулися у східнослов’янських діалектах в ро-, ло- під циркумфлексовою інтонацією, та у ра-, ла- під акутовою інтонацією. Цей процес учені вважають ранішим, ніж розвиток псл. груп *TorT,*TolT [пор. StiebZ 38; ФілО 23 цит за Czy\x017CF; Жовт 164]).: роб(ити, локот’, р(ало [пор. Czy\x017CF 72,73].
У деяких прикладах фіксуються форми без повноголосся: пл(омен\x2032, оґрод(ови, постр(онок, трост(ина, кр(оста, що можна пояснити впливом польської мови [пор. AGWB I 37 – 40; АУМ ІІ 72; Czy\x017CF 73].
Б: Континуанти псл. *о- на початку слова.
запозичень з польської мови: джж(ево, ф с\x2032р(отку.
В: Континуанти псл.*е після ч, ж, ш, ј, р.
Псл.*е після ч, ж, ш, ј, р а перед твердим приголосним розвинулося в о [пор. Czy\x017CF 52]. Такі рефлекси зафіксовано у Малинниках: чолов’(іек, хрешч(они, јом(у, ч(орни, подвеч(орок.
У деяких прикладах на місці очікуваного о записано е: обмер(ежений, ш(ершен\x2032, ст(ужечка, жеж(уха, реш(ето, ґж(ех [пор. AGWB I 21].
Інший розвиток псл.*е після ч, ж, ш, ј, р у позиції перед складом з голосним переднього ряду, тобто маємо тут а \x2264 *е. Такий розвиток слід тлумачити диспалаталізацією шиплячих, а у зв’язку з цим, зміною артикуляції псл.*е [пор. Жовт 292; Czy\x017CF 53].
У досліджуваній говірці зафіксовано два рефлекси псл.*е у вищеназваній позиції:
а: ч(асник, крас(идло, јал(ина((јал’(іна [пор. AGWB II 85];
е: пшен\x2032(іца, шч(ен\x2032а, ч(ер’ін [пор. AGWB I 21].
Г: Континуанти давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним (а в іншій позиції як після шиплячих).
Континуантом давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним у говірці досліджуваного села є е: с(естри, т(еплиі, дал(еко, хрест, (овес, тв(ердиі, четв(ертиі, мен(е, теб(е, тр(еба, п(евно [пор. AGWB II 51 – 57].
В одному випадку записано польську форму: криш.
Ґ: Континуанти псл.*е у відкритому складі.
Рефлекси псл.*е у відкритому складі є різними в залежності від наголосу.
У наголошеній позиції зафіксовано лише один континуант е: мен(е, теб(е, себ(е, вич(ера, гр(ечка, вр(една [пор. AGWB I 25; Czy\x017CF 54].
У ненаголошеному складі виступають два континуанти, як перед, так і після наголосу. Першим рефлексом є е: меж(а, весн(а, печ(у, вел’(ік’іі, д(ерево, чорн(ен\x2032ке, б(уде, п(одушечка (пор. AGWB I 19, 20, 22 – 24, 29 – 31; АУМ І 41,ІІ 37; Czy\x017CF 55]. Другим – и: биж(ит, вист(и, пирш(аточка, висн(а, цид(илок, вич(ера, д(ериво [пор. АУМ І 41, ІІ 37; Czy\x017CF 56].
Д: Континуанти псл.*е у новому закритому складі.
У новому закритому складі рефлекси псл.*е також залежні від наголосу.
У наголошеному складі континуантами псл.*е виступають: дифтонг іе після твердих, губного або передньоязикового приголосних: піеч, міет, сіем, вес(іел’е, з(іел’е [пор. AGWB II 50, 52; АУМ І 35, 38,ІІ 24, 25, 28, 29; KurP; KurZ; KurU; KurNaj; KurNo; Czy\x017CF 56].
У декількох прикладах засвідчений у цій же позиції голосний і: вис\x2032(іл’а, чер’(ін, з\x2032(іл’е [пор. АУМ І 38], а також е: з\x2032(ел’е.
У ненаголошеному складі на місці давнього е теж звучить е (після твердого приголосного): к(амен\x2032, пл(омен\x2032, п(опоел’, вимет(ати, м(етла [пор. AGWB II 58; АУМ ІІ 30, 31], а можливо, під впливом польської мови \x2032е (після м’якого приголосного): (оґ’ер.
Рефлекси псл.*о
А: Континуанти псл. груп *orT,*olT,*TorT,*TolT.
Псл. групи *orT,*olT,*TorT,*TolT на давньоруському ґрунті розвинулися у групи з повноголоссям – оро - , - оло - . Це буває:
в середині слова:
-оро-,-оло-: ж(олоп, морозов(атиі, порос\x2032(а, солон(ечник, порохн(о, папор(от\x2032, вор(она, сор(очка;
-уро-,-уло-((-улу-: кур(ова, мулок(о((мулук(о [пор. AGWB I 2, 37, 38; АУМ ІІ 72, 73]. Під наголосом на місці давнього о може виступати, у відповідності з наголошеним континуантом псл.*о, дифтонг уо: дор(уога, гор(уох, кур(уова.
- у групах ро-, ло-, ра-, ла- на початку слова в залежності від інтонації акутової та циркумфлексової [пор. Жовт 164] (Псл. групи *orT,*olT розвинулися у східнослов’янських діалектах в ро-, ло- під циркумфлексовою інтонацією, та у ра-, ла- під акутовою інтонацією. Цей процес учені вважають ранішим, ніж розвиток псл. груп *TorT,*TolT [пор. StiebZ 38; ФілО 23 цит за Czy\x017CF; Жовт 164]).: роб(ити, локот’, р(ало [пор. Czy\x017CF 72,73].
У деяких прикладах фіксуються форми без повноголосся: пл(омен\x2032, оґрод(ови, постр(онок, трост(ина, кр(оста, що можна пояснити впливом польської мови [пор. AGWB I 37 – 40; АУМ ІІ 72; Czy\x017CF 73].
Б: Континуанти псл. *о- на початку слова.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021