Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація

континуантів без повноголосся: д(ерво;

запозичень з польської мови: джж(ево, ф с\x2032р(отку.

В: Континуанти псл.*е після ч, ж, ш, ј, р.

Псл.*е після ч, ж, ш, ј, р а перед твердим приголосним розвинулося в о [пор. Czy\x017CF 52]. Такі рефлекси зафіксовано у Малинниках: чолов’(іек, хрешч(они, јом(у, ч(орни, подвеч(орок.

У деяких прикладах на місці очікуваного о записано е: обмер(ежений, ш(ершен\x2032, ст(ужечка, жеж(уха, реш(ето, ґж(ех [пор. AGWB I 21].

Інший розвиток псл.*е після ч, ж, ш, ј, р у позиції перед складом з голосним переднього ряду, тобто маємо тут а \x2264 *е. Такий розвиток слід тлумачити диспалаталізацією шиплячих, а у зв’язку з цим, зміною артикуляції псл.*е [пор. Жовт 292; Czy\x017CF 53].

У досліджуваній говірці зафіксовано два рефлекси псл.*е у вищеназваній позиції:

а: ч(асник, крас(идло, јал(ина((јал’(іна [пор. AGWB II 85];

е: пшен\x2032(іца, шч(ен\x2032а, ч(ер’ін [пор. AGWB I 21].

Г: Континуанти давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним (а в іншій позиції як після шиплячих).

Континуантом давнього е (\x2264*е, *ь) перед твердим приголосним у говірці досліджуваного села є е: с(естри, т(еплиі, дал(еко, хрест, (овес, тв(ердиі, четв(ертиі, мен(е, теб(е, тр(еба, п(евно [пор. AGWB II 51 – 57].

В одному випадку записано польську форму: криш.

Ґ: Континуанти псл.*е у відкритому складі.

Рефлекси псл.*е у відкритому складі є різними в залежності від наголосу.

У наголошеній позиції зафіксовано лише один континуант е: мен(е, теб(е, себ(е, вич(ера, гр(ечка, вр(една [пор. AGWB I 25; Czy\x017CF 54].

У ненаголошеному складі виступають два континуанти, як перед, так і після наголосу. Першим рефлексом є е: меж(а, весн(а, печ(у, вел’(ік’іі, д(ерево, чорн(ен\x2032ке, б(уде, п(одушечка (пор. AGWB I 19, 20, 22 – 24, 29 – 31; АУМ І 41,ІІ 37; Czy\x017CF 55]. Другим – и: биж(ит, вист(и, пирш(аточка, висн(а, цид(илок, вич(ера, д(ериво [пор. АУМ І 41, ІІ 37; Czy\x017CF 56].

Д: Континуанти псл.*е у новому закритому складі.

У новому закритому складі рефлекси псл.*е також залежні від наголосу.

У наголошеному складі континуантами псл.*е виступають: дифтонг іе після твердих, губного або передньоязикового приголосних: піеч, міет, сіем, вес(іел’е, з(іел’е [пор. AGWB II 50, 52; АУМ І 35, 38,ІІ 24, 25, 28, 29; KurP; KurZ; KurU; KurNaj; KurNo; Czy\x017CF 56].

У декількох прикладах засвідчений у цій же позиції голосний і: вис\x2032(іл’а, чер’(ін, з\x2032(іл’е [пор. АУМ І 38], а також е: з\x2032(ел’е.

У ненаголошеному складі на місці давнього е теж звучить е (після твердого приголосного): к(амен\x2032, пл(омен\x2032, п(опоел’, вимет(ати, м(етла [пор. AGWB II 58; АУМ ІІ 30, 31], а можливо, під впливом польської мови \x2032е (після м’якого приголосного): (оґ’ер.

Рефлекси псл.*о

А: Континуанти псл. груп *orT,*olT,*TorT,*TolT.

Псл. групи *orT,*olT,*TorT,*TolT на давньоруському ґрунті розвинулися у групи з повноголоссям – оро - , - оло - . Це буває:

в середині слова:

-оро-,-оло-: ж(олоп, морозов(атиі, порос\x2032(а, солон(ечник, порохн(о, папор(от\x2032, вор(она, сор(очка;

-уро-,-уло-((-улу-: кур(ова, мулок(о((мулук(о [пор. AGWB I 2, 37, 38; АУМ ІІ 72, 73]. Під наголосом на місці давнього о може виступати, у відповідності з наголошеним континуантом псл.*о, дифтонг уо: дор(уога, гор(уох, кур(уова.

- у групах ро-, ло-, ра-, ла- на початку слова в залежності від інтонації акутової та циркумфлексової [пор. Жовт 164] (Псл. групи *orT,*olT розвинулися у східнослов’янських діалектах в ро-, ло- під циркумфлексовою інтонацією, та у ра-, ла- під акутовою інтонацією. Цей процес учені вважають ранішим, ніж розвиток псл. груп *TorT,*TolT [пор. StiebZ 38; ФілО 23 цит за Czy\x017CF; Жовт 164]).: роб(ити, локот’, р(ало [пор. Czy\x017CF 72,73].

У деяких прикладах фіксуються форми без повноголосся: пл(омен\x2032, оґрод(ови, постр(онок, трост(ина, кр(оста, що можна пояснити впливом польської мови [пор. AGWB I 37 – 40; АУМ ІІ 72; Czy\x017CF 73].

Б: Континуанти псл. *о- на початку слова.