Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація

Цитування з російської мови

У певній ситуації цитуються уривки з художніх творів російської літератури: Йа пaм’етн’ік с’еб’e воздв’iґ; У сaмово с’iн’ево мoр’а; Пр’еступл’eн’iйе і наказaн’ійе; Д’eт’і Арбaта; Умoм Рас’iйу н’е пан’aт’; Прашчaй, н’емuтайа Рас’iйа. Оскільки зарубіжна література вивчалася у школі в курсі російської, то й класичні цитати іноді теж наводять російською мовою: Друз’йa – вoри вр’eм’ен’i; Жр’eб’ій брoшен; Бит’ iл’і н’е бит’.

Часті прислів’я, фразеологізми: Мал мaла м’eн’ше; На н’ет і судa н’ет; Билa н’е билa; Д’eло табaк; Ап’aт’ двaцат’ п’ат’; Н’і колa н’і дворa; уривки з пропагандистських пісень (тепер з іронічним підтекстом): Ширакa странa майa раднaйа; От Масквu да сaмих да акрaін; Йа другoй такoй странu н’е знaйу, гд’е так вoл’но дuшит ч’ілов’eк; вислови компартійців: Ми вс’о маґ’iм; В’ез’д’e вс’о майo; Т’е ч’о – савeцкайа влас’т’ н’е нрaв’іц:а? та ін. Іноді при такому цитуванні подається вказівка на джерело: йак кaжут’ рос’ійaни (москал’i); скажy мoвойу нaшого п’івн’iчного сус’iда; пов’ідoмл’у на обшепан’aтном.

Якщо ж мовець не зміг швидко дібрати українського відповідника і вжив російське слово, то це не можна вважати цитуванням.

Цитування з польської мови

У західнополіських говірках найбільш поширеними є цитати з польського мовленнєвого етикету: дз’ен’ дoбри; до в’ідзeн’а; дз’ен’кyйе; прoшем пaна; бaрдзо прoше; чеш’ц’ та ін. Божіння: Йак Бoґа кoхам!; вирази: слoво ґонoру; Мaтка Бoска, св’eнти Йeзус; прислів’я та фразеологізми: Йaка мaтка, тaк’і дз’aтки; Попaв м’іж ворoни, то крач, йак oни; Цо за дyжо, то н’е здрoво; до кол’oру до вибoру; різні гасла: до л’aсу!; н’е позвaл’ам; од мoжа до мoжа та ін. При таких цитатах може вживатися вставна конструкція йак пoл’ак мyв’і або йак пол’aци мув’iл’і (детальніше див. [1, 260-262]).

Цитати з інших мов рідкісні: ґyтен таґ; ґот м’іт унс; нах гaус; гeнде гох; aхтунґ!; бон жур; мерс’i; сел’ав’i; о’кей; чaо.

Варто відзначити, що чужомовні слова досить часто підлягають змінам внаслідок народної етимології, напр.: норомaл’на водa ‘мінеральна вода’ (на противагу лимонаду); живилo і живул’oт ‘вид капсуля у мисливських патронах’ (від назви французької фірми); жил’eтка ‘лезо для гоління’ [4, 115] (від назви французької фірми Gillette); мил’онu ‘нитки для вишивання’ (з фр. moulinet). Детальніше про народну етимологію в українській мові можна прочитати в двох статтях Й.Дзендзелівського [3, 53-57; 3, 78-111]. Іноді внаслідок контамінації виникають нові слова, пор.: міліціонер+поліціянт=м’іл’іц’ійaнт.

Отже, першим етапом засвоєння чужомовних слів є цитування, а другим – адаптація, зокрема словотвірна субституція.

Словотвірна субституція церковнослов’янізмів

Церковнослов’янізмів у західнополіських говірках небагато, в основному це назви християнських свят та лексеми, що стосуються церковної служби. Такі найменування здавна вживані в діалектній мові, тому зазнавали різної адаптації, зокрема фонетичної. Зрідка використовується словотвірна субституція – старослов’янські суфікси замінюються українськими або своїм звучанням наближаються до них, пор.:

Въздвижени" \x2192 Воздвuжен’:а ‘Воздвиження Чесного Животворящого Христа Господнього’ (27 вересня); Оусьпiни" \x2192 Усп’iн’:а ‘Успіння Пресвятої Богородиці’ (28 серпня), Обрgтgни" \x2192 Обертeн’:е ‘Свято знайдення голови Іоанна Хрестителя’ (9 березня). Пор., як складне утворення замінюється суфіксальним: m\x0119sojastъ [5, III, 156] \x2192 Мйаснuц’і / Мйаснuци ‘період від Різдва до Великого посту’. Інший приклад: Пасха (староєврейське) \x2192 Пaска / пaска “с вторичным введением по народн. этимологии суф. -ка” [6, III, 216]. Цей приклад може бути ілюстрацією до словотвірної субституції.

У результаті народної етимології виникли такі назви: Од’ійaн’ійе ‘Великодня ніч’ (бо цієї ночі читають у церкві о дh"ни"хъ апостоловъ), Наказaнс’ке ‘Свято ікони Божої Матері Казанської’ (4 листопада) (ця назва вживається у тій групі говірок, що навколо с.Клубочина Ківерцівського району Волинської області; саме у цей день 1942 року фашисти розстріляли жителів села; “наказано”), пор.: Обрєтєни" ‘знайдення’ і обертeн’:е зближення з дієсловом обертатись (обернутись). Іноді церковнослов’янізми змінюються до “невпізнання”, пор.: Сплeн’:е / Сплен’:e ‘Успіння Пресвятої Богородиці’; Вшeс’т’е ‘Зішестя (Зіслання) Святого Духа на апостолів’; Чинaш ‘Отче наш…’; Мн’aца Сuна ‘Во им" Отъца и Сына…’ та ін.

Як бачимо, поліщуки ці назви пристосовували до особливостей своїх говірок.

Словотвірна субституція росіянізмів

Уся політика в колишньому Радянському Союзі була направлена на створення спільності – так званої “радянської людини”, яку публіцисти охрестили гомо совєтікос. А для цього силою насаджувалася російська мова.

У школах, крім російської мови і літератури, на які відводилося більше годин, ніж на українську, по-російськи викладалася зарубіжна література, фізкультура, цивільна оборона, початкова військова підготовка; була навіть рекомендація, щоб половину тижневих годин математики викладати російською мовою. Українське радіо у більшості транслювало передачі московського, телебачення тільки й того, що мало у своїй назві прикметник “українське”; кінофільми на українську тематику були озвучені по-російськи. Керівниками заводів та установ призначалися росіяни, це утверджувало російську мову як робочу (бо ж начальник говорить так!), усі написи, бланки та документи мовою іншого народу. Навіть на курсах механізаторів для сільської молоді викладання велося російською мовою, що призвело до того, що сучасні шофери і механізатори у своєму мовленні не вживають такі слова, як гальмо, кермо, швидкість, потужність, зчеплення, причеп, самоскид та багато інших.

Тодішні словники рекомендували вживати лексеми і вирази, спільні з російською мовою чи скальковані, а власне українські або стояли на останньому місці, або взагалі були відсутні (сучасне визначення – російсько-російські словники).

тель та ін. Іноді в таких запозиченннях відбувається морфологічна субституція: любой человек \x2192 л’убuй чолов’iк, мороженое \x2192 морoжене / морoжено, самая первая \x2192 сaма пeрша та ін.

Варто відзначити, що в запозичених іменниках лише зрідка замінюються російські суфікси українськими:

-ик (звучить – ’ік ) \x2192 -ик: прaздник \x2192 прaзник, пор.: зoнтик \x2192 зoнтик;

-ин-а (звучить – ’ін-а) \x2192 -ин-а: говядина \x2192 гоўйaдина;

-иц-а \x2192 -иц’-а: певица \x2192 п’івuц’а;

-ник (звучить – н’ік) \x2192 -ник: начальник \x2192 начaл’ник, помощник \x2192 помoшник, школьник \x2192 шкoл’ник;

-ниц-а \x2192 -ниц’-а: больница \x2192 бoл’ница;

-ость \x2192 -ис\x2032т\x2032 / -’іс\x2032т\x2032/ -ус\x2032т\x2032: скoрость \x2192 скoрис\x2032т\x2032 / скорус\x2032т\x2032; плотность \x2192 плoтнус\x2032т\x2032;

-тель \x2192 -тел\x2032 (фонетична адаптація): свидетель \x2192 св’ід’eтел\x2032; глушитель \x2192 глушuтел\x2032, проигрыватель \x2192 проiгрувател\x2032;

-тель \x2192 -ач: проигрыватель \x2192 проiгрувач;

-ущ-ий \x2192 -уч-ий (у субстантинованих дієприкметниках): верующий \x2192 в’iруйучий /ўйiруйуча, заведующий \x2192 зав’eдуйучий;

-щик \x2192 -чик: нагонщик \x2192 нагoнчик (звірів).