Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація

Зрідка фіксується субституція і серед префіксів:

при- (звучить пр\x2032і-) \x2192 при-: присмотр \x2192 присмoтр, прибор \x2192 прибoр, приказ \x2192 прикaз;

от- \x2192 в’ід-: отпуск \x2192 в’iдпуск ‘відпустка’, отказ \x2192 в’ідкaз ‘відмова’.

Цікаве діалектне (очевидно, оказіональне) утворення однострaн:ий у значенні ‘рос. иностранный’ (однострaн:а рушнuц’а – то бел’г’iйка).

Словотвірна субституція серед дієслів:

Інфінітивне –ть \x2192 -ти: вызвать \x2192 вuзвати ‘викликати’, начать \x2192 начaти, открыть \x2192 открuти, надеть \x2192 над’iти, стирать \x2192 ст’ірaти і т.д.; але -т’ зберігається у тих говірках, де така форма загальновживана: пон\x2032імaт\x2032, спросuт\x2032, ремонт\x2032iроват\x2032.

Дієслівний суфікс -ова- замінюється на -ува-: пробовать \x2192 прoбувати, советовать \x2192 сов’eтувати /сов’iтувати.

Суфікс -ыва- \x2192 -ува-: опаздывать \x2192 опaздувати, откладывать \x2192 отклaдувати.

Однак треба ще раз зауважити, що у більшості росіянізми запозичуються у західнополіські говірки без будь-яких змін.

Словотвірна субституція у полонізмах

Українсько-польські зв’язки тривають здавна, як здавна живуть поруч українці і поляки. Територіальна суміжність, торгівля, культурний вплив, перебування цих народів в одній державі, де панівною була польська мова, –ось ті чинники, які сприяли проникненню, а потім і запозиченню польських слів в українській мові.

Мовознавці по-різному датують початки українсько-польських мовних контактів – XV, XIV і навіть ХІ століття (детальніше див.: [1, 257-258]). Ці контакти то посилювалися, то послаблювались, так само відмічені періоди, коли полонізми були звичайним явищем і коли вони зрідка вживалися (пор. для Західної України періоди 1919 – 1939рр. і кінець XX століття).

У західнополіських говірках загальновживаних полонізмів лише 39,7 % від усіх запозичень з польської мови (отже, ці слова ще будуть довго уживатися); у пасивному запасі майже 11% слів (через деякий час ці лексеми взагалі вийдуть з ужитку; тепер вони використовуються тільки в розповідях про події, що відбувалися “за Пoл’шчи”); і майже 50 % полонізмів уживає лише найстарше і старше покоління поліщуків (можна прогнозувати, що через певний час і вони будуть утрачені).

Нам уже приходилося стисло писати про словотвірну субституцію полонізмів [1, 267]. Нові спостереження дають змогу значно розширити цю тему.

Подаємо найбільш характерну заміну польських суфіксів.

1. -ап- замінюється на –ун: bocian \x2192 бoц\x2032ун /бoцун ‘лелека’.

-arz замінюється на –ар: twarz \x2192 твар ‘лице’, wilczarz \x2192 в’іл\x2032чaр ‘мисливський собака для полювання на вовків’, kominiarz \x2192 комин’aр ‘сажотрус’.

Субституція суфікса –ek:

а) -ок: huczek \x2192 гучoк ‘наганяч звірів під час панського полювання’, cukierek \x2192 цук\x2032eрок, kawa\x0142ek \x2192 кавaлок, kubek \x2192 кубок ‘маленька сироїжка’, maj\x0105tek \x2192 майoнток, parobek \x2192 пaрубок ‘наймит’, oberek \x2192 гобeрок ‘танець’, trzonek \x2192 трoнок ‘ручка сапки’, zakamarek \x2192 закамaрок та ін.

б) -ик: kubek \x2192 кyбик ‘чашка’, kulczek \x2192 кyл\x2032чик ‘сережка’, placek \x2192 пл\x2032aцик ‘дирун’, p\x0105czek \x2192 пoнчик; пор. у варіантах імен: Janek \x2192 Йaник, Jurek \x2192 Йyрик, Marek \x2192 Мaрик;

в) –ік (аломорф суфікса -ик): kubek \x2192 кyб\x2032ік ‘чашка’, s\x0142ojek \x2192 слoйік; у варіантах імен: Juzek \x2192 Йyз\x2032ік, W\x0142оdek \x2192 Лoд\x2032ік; пор. ще приклад: jasiek \x2192 йaс’ік ‘маленька подушечка’;

г) –к-а: bucek \x2192 бyцка ‘кусочок, шматок’, kwiatek \x2192 кйaтка, mazurek \x2192 мазyрка, rozporek \x2192 рoспорка ‘ширінка’, placek \x2192 пл’aцка ‘дерун’, czaczek \x2192 чaчка ‘іграшка’ (заміна суфікса -ek на -к-а призводить до зміни роду полонізмів);

ґ) -к-о: oberek \x2192 бобeрко ‘танець’.

Заміна -el на -ил’ (лише в тих говірках, де в післянаголошеному складі замість е вживається и: пaлиц’, клuниц’, хлопиц’): kurdupel \x2192 курдyпил’ ‘низькоросла людина’.

-ес \x2192 -ец’: польська діал. studzieniec \x2192 студенeц’ ‘холодець’.

-ik \x2192 -ок: obrazik \x2192 образoк ‘ікона в хаті’.

-isk-o \x2192 -ис’к-о: stanowisko \x2192 становuс’ко ‘місце, на якому стоїть мисливець під час групового полювання’, nazwisko \x2192 назвuс’ко ‘назва’.

-k-a \x2192 -ок: zapa\x0142ka \x2192 запaлок ‘сірник’, rozrywka \x2192 розрuвок ‘відпочинок’ (цей суфікс змінює рід полонізмів).

Заміна суфікса –k-o:

а) – ок: \x0142o\x017Cko \x2192 лyжок ‘ліжко’;