Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту, Детальна інформація
Фонетичні особливості підляських говірок на основі вокальної системи говірки села Малинники Більського повіту
Рефлекси псл.*а
А: Континуанти псл.*а.
Псл.*а залишається без змін:
після твердих приголосних: б(аран, вод(а, кос(а [пор. AGWB I 15];
перед нескладотворчим ў (\x2264 в): пр(аўда, даў, л(аўка, труск(аўк’і [пор. AGWB I 18; АУМ ІІ 50].
Б: Континуанти псл.*\x2032а (після м’якого приголосного).
Псл.*\x2032а після фонетично та позиційно м’яких приголосних (псл.*\x010D\x0301,*\x017E\x0301,*\x0161\x0301) залишається без змін як під наголосом, так і в ненаголошеній позиції, після м’яких та після стверділих приголосних: д\x2032іт\x2032(а, јабл(ин\x2032а јабл(ико, свин\x2032(а меж(а, ш(апка, ржа [пор. AGWB I 41; АУМ ІІ 48; KurR 222 – 223, 228; KurRut 126 – 127], п(аша, ґр(уша, жарл\x2032(іве, жавор(оночок, с(ажа, д(уша [пор. KurRut 225, 227, 230, za\x0142.1; AGWB I 39].
В: а – на початку слова.
А – на початку слова виступає найчастіше з протезом ј: јарм(о, јагн\x2032(а, јаг(ода, јаловн(нк, ј(астреп [пор. AGWB I 32 – 33].
У запозиченнях неслов’янських протезом може бути:
г: г(арбус((дин\x2032:
о: аґр(ест.
Рефлекси псл.*\x011B
А: Континуанти псл.*\x011B.
Рефлекси псл.*\x011B залежать від наголосу.
У наголошеній позиції континуантом псл.*\x011B є системний дифтонг іе: л’іес, с\x2032(іено, л’(іето, хл’іеп, хл’іеф, д\x2032(іешка, п’(іера, б(іелий, б’(іелка, охф’(іера, лем’(іешка [пор.AGWB II 43].
У декількох прикладах записано і \x2264 *\x011B: д\x2032(іжечка, б’(ілка, можливо, під впливом української мови [пор. Czy\x017CF 41].
У ненаголошеній позиції зафіксовано два рефлекси псл.*\x011B:
і: б’ід(а, в’ідр(о, м’іш(ок, сл’іп(иі;
и: бид(а, видр(о, гнизд(о, миш(ок, стин(а [пор. AGWB I 26, 27; AGWB II 82].
Б: Континуанти груп *\x010D\x011B,*\x017E\x011B,*\x0161\x011B.
Псл. групи *\x010D\x011B,*\x017E\x011B,*\x0161\x011B (\x2264*k\x0113,*g\x0113,*x\x0113) розвинулися у старослов’янський період у групи ча, жа, ша [пор. Жовт 85; Czy\x017CF 43], тобто розвиток їхніх континуантів є згідним з розвитком континуантів псл.*\x2032а: жавор(оночок, час, ш(апка, крич(аў.
Рефлекси псл.*е
А: Континуанти псл.*іе –.
Псл.*іе – па початку слова розвинулося в системне о [пор. Pop 3; Жовт 146; RiegD 24 – 25]: (осин\x2032, (озеро, ос(ина. У досліджуваній говірці початкове о (\x2264*іе-) виступає без протетичного приголосного [пор. AGWB II 58 – 60, 62 – 64; АУМ ІІ 30, 36].
Б: Континуанти псл. груп *ТerT,*TelT.
Псл. групи *TerT,*TelT розвинулися у VII – X століттях і на староруському ґрунті перейшли у групи з повноголоссям – ере - , - оло – [пор. MoszWs 182; Stieb 42; Жовт 154]. Такі континуанти є й у досліджуваній говірці:
ере -: б(ерех, бер(еза, дерев(о, жереб(іе, серед(ина, череп(ате, переж(уваіе, перел’(істи [пор. AGWB I 39, 40]
оло - : молок(о, молот(ити, молоз(иво, полов(ина.
Крім системних, згідних з історичним розвитком псл. груп *TerT,*TelT у говірці села виступають деякі приклади:
А: Континуанти псл.*а.
Псл.*а залишається без змін:
після твердих приголосних: б(аран, вод(а, кос(а [пор. AGWB I 15];
перед нескладотворчим ў (\x2264 в): пр(аўда, даў, л(аўка, труск(аўк’і [пор. AGWB I 18; АУМ ІІ 50].
Б: Континуанти псл.*\x2032а (після м’якого приголосного).
Псл.*\x2032а після фонетично та позиційно м’яких приголосних (псл.*\x010D\x0301,*\x017E\x0301,*\x0161\x0301) залишається без змін як під наголосом, так і в ненаголошеній позиції, після м’яких та після стверділих приголосних: д\x2032іт\x2032(а, јабл(ин\x2032а јабл(ико, свин\x2032(а меж(а, ш(апка, ржа [пор. AGWB I 41; АУМ ІІ 48; KurR 222 – 223, 228; KurRut 126 – 127], п(аша, ґр(уша, жарл\x2032(іве, жавор(оночок, с(ажа, д(уша [пор. KurRut 225, 227, 230, za\x0142.1; AGWB I 39].
В: а – на початку слова.
А – на початку слова виступає найчастіше з протезом ј: јарм(о, јагн\x2032(а, јаг(ода, јаловн(нк, ј(астреп [пор. AGWB I 32 – 33].
У запозиченнях неслов’янських протезом може бути:
г: г(арбус((дин\x2032:
о: аґр(ест.
Рефлекси псл.*\x011B
А: Континуанти псл.*\x011B.
Рефлекси псл.*\x011B залежать від наголосу.
У наголошеній позиції континуантом псл.*\x011B є системний дифтонг іе: л’іес, с\x2032(іено, л’(іето, хл’іеп, хл’іеф, д\x2032(іешка, п’(іера, б(іелий, б’(іелка, охф’(іера, лем’(іешка [пор.AGWB II 43].
У декількох прикладах записано і \x2264 *\x011B: д\x2032(іжечка, б’(ілка, можливо, під впливом української мови [пор. Czy\x017CF 41].
У ненаголошеній позиції зафіксовано два рефлекси псл.*\x011B:
і: б’ід(а, в’ідр(о, м’іш(ок, сл’іп(иі;
и: бид(а, видр(о, гнизд(о, миш(ок, стин(а [пор. AGWB I 26, 27; AGWB II 82].
Б: Континуанти груп *\x010D\x011B,*\x017E\x011B,*\x0161\x011B.
Псл. групи *\x010D\x011B,*\x017E\x011B,*\x0161\x011B (\x2264*k\x0113,*g\x0113,*x\x0113) розвинулися у старослов’янський період у групи ча, жа, ша [пор. Жовт 85; Czy\x017CF 43], тобто розвиток їхніх континуантів є згідним з розвитком континуантів псл.*\x2032а: жавор(оночок, час, ш(апка, крич(аў.
Рефлекси псл.*е
А: Континуанти псл.*іе –.
Псл.*іе – па початку слова розвинулося в системне о [пор. Pop 3; Жовт 146; RiegD 24 – 25]: (осин\x2032, (озеро, ос(ина. У досліджуваній говірці початкове о (\x2264*іе-) виступає без протетичного приголосного [пор. AGWB II 58 – 60, 62 – 64; АУМ ІІ 30, 36].
Б: Континуанти псл. груп *ТerT,*TelT.
Псл. групи *TerT,*TelT розвинулися у VII – X століттях і на староруському ґрунті перейшли у групи з повноголоссям – ере - , - оло – [пор. MoszWs 182; Stieb 42; Жовт 154]. Такі континуанти є й у досліджуваній говірці:
ере -: б(ерех, бер(еза, дерев(о, жереб(іе, серед(ина, череп(ате, переж(уваіе, перел’(істи [пор. AGWB I 39, 40]
оло - : молок(о, молот(ити, молоз(иво, полов(ина.
Крім системних, згідних з історичним розвитком псл. груп *TerT,*TelT у говірці села виступають деякі приклади:
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021