Духовне життя України в литовсько-польський добі, Детальна інформація

скликаний митрополитом Йосифом Солтаном у 1508-1509 рр. В ньому брали

участь всі єпископи, сім архиепископів, шість ігуменів, сім протопопів та «чесні

священики».

Собор засудив купівлю катедр та парафій замість соборного обрання і наказав

відлучати від Церкви тих, хто так робить. Єпископів, які висвячували таких

ебезчинників», вирішено позбавляти сан Суворо засуджував Собор священиків-

удівців, які не йшли в пан стир: «всі священики, не маючи жен, не священствують»

«прістець, зргішивши, за свою тільки душу дасть відповідь Богові, її священик

многих соблазнить людей» Багато уваги приділено патронам, що роздавали «хліб

духовний», але Собор у тій справі не міг нічого сутнього добитися, бо патронами

були королі та великі пани. Собор шукав компромісового виходу: намагався

нормувати відносини, вимагав конче благословення єпископів для обраних

патронами священиків і забороняв патронам звільняти їх самовільно. Щ «правила»

малюють дійсний стан, в якому перебувала Церква.

Було ще багато соборів після Віденського, але про них немає докладних

відомостей.

Дуже важливими були собори Віденський, Супрасльський, Берестейський та

Тернопільський (1589 року), на якому був присутній патріярх Царгородський

Єремія II, що саме тоді повертався з Москви після поставлення там патріярха Іона.

Головною темою на тому соборі була боротьба з «двосженцями»-священиками та

єпископами. Був деградований за двоєженство і митрополит Онисифор Дівочка.

Собори в 1590-их роках скликалося майже щороку. На них обговорювано питання

занепаду Церкви і взаємини її з церковними братствами. Церковні братства

існували в Україні з глибокої давнини, але розгорнули вони свою діяльність

головним чином з XVI ст. Церковні братства засновувалося при церквах: Львівське

— Успенське, Віденське — Свято-Духівське, Луцьке — Чеснохресне, Київське —

Богоявленське і т. д. Найстаршим братством було Львівське, первісний статут

якого не зберігся; його відносять приблизно до 1439 року. Зберігся устав з 1542

року.

Завданням церковних братств було дбати про зовниішій порядок у храмі, про